копія: Справа №2-а-151/2010р.

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді     – Покотілової О.Г.

          при секретарі         – Завірюха В.Ю.        

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 16.01.2010року відповідачем відносно нього  складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову ВЕ № 107808 по справі про адміністративне правопорушення, в якій відповідач зазначив, що 16.01.2010р. о 17год. 50хв. в м. Первомайську по вул. Одеська він (позивач) керував автомобілем Субару, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив стоянку транспортного засобу на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів громадського користування, чим порушив п. 15.9 ПДР, тобто здійснив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього (позивача) було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Позивач вважає, що вказану постанову винесено передчасно, без дослідження всіх обставин справи, з порушенням чинного законодавства, оскільки ним була здійснена не стоянка транспортного засобу, а вимушена зупинка (припинення руху транспортного засобу через його технічний стан), оскільки в транспортному засобі, яким він керував, лопнув скат. Він (позивач)  здійснив зупинку транспортного засобу, однак не встиг ввімкнути аварійну світлову сигналізацію, оскільки в цей же час до нього підійшов відповідач, якому він розповів про вказані обставини, однак відповідач, не зважаючи на його (позивача) пояснення, склав протокол  про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу в сумі 255грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно та незаконно, оскільки здійснивши вимушену зупинку (припинення руху транспортного засобу через його технічний стан), він дотримався вимог ПДР та не допускав вищевказаного порушення Правил дорожнього руху, так як ПДР передбачено можливість здійснення водієм вимушеної зупинки в забороненому місці.

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП України при складанні протоколу особі порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Однак відповідачем цього зроблено не було, чим було порушено його (позивача) права, передбачені законодавством.

Оскільки він (позивач) вважає, що не допускав жодного порушення ПДР, тому звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив скасувати постанову серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач інспектор ДПС Первомайської роти ДПС молодший сержант ОСОБА_2 в судове засідання вдруге не з’явився, заперечень по суті позову не надав, хоча про час день та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать судові повідомлення та поштові повідомлення про одержання судових повісток про виклик в судове засідання, які знаходяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно копії постанови серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, 16.01.2010року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС молодшим сержантом ОСОБА_2 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої 16.01.2010р. о 17год. 50хв. в м. Первомайську по вул. Одеська ОСОБА_1 керував автомобілем Субару, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив стоянку транспортного засобу на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів громадського користування, чим порушив п. 15.9 ПДР, тобто здійснив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

В судовому засіданні позивач стверджував, що даного порушення Правил дорожнього руху України не допускав, так як дійсно 16.01.2010р. о 17год. 50хв. він керував автомобілем Субару, державний номерний знак НОМЕР_1, однак ним була здійснена не стоянка транспортного засобу, а вимушена зупинка (припинення руху транспортного засобу через його технічний стан), оскільки в транспортному засобі, яким він (позивач) керував, лопнув скат. При цьому позивач дотримувався вимог ПДР та не допускав вищевказаного порушення Правил дорожнього руху України, так як ПДР передбачено можливість здійснення водієм вимушеної зупинки в забороненому місці.

Відповідачем жодних тверджень позивача належними засобами доказування не спростовано. Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які інші докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

В силу ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачем належними засобами доказування доводи позивача не спростовані.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.        

Враховуючи, що відповідачем не надані докази, які б підтверджували правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, то суд приходить до висновку, що права позивача порушенні, які підлягають судовому захисту, тобто суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а адміністративну справу – закрити за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

На підставі викладеного, к еруючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний  позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВЕ № 107808 від 16.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, складену 16.01.2010 року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС молодшим сержантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.

    Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: підпис

Копія вірна. СУДДЯ:

Постанова набрала законної сили 23.02.2010р. Оригінал постанови зберігається в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області в справі із зазначеним номером.

СУДДЯ: