Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-2836/2009 р.
16 грудня 2009 року Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Сабліної Г.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Краснодону, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Тімура Габдулаєвича до КП «Краснодонтеплосервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки зарплати, індексації зарплати та моральної шкоди -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який був ним уточнений під час розгляду справи, в обґрунтування якого вказав, що він з 01.11.2007 року працювала в КП «Краснодонтеплоенерго» в якості майстра дільниці, із цього ж дня був призначений начальником дільниці, де працював до 02.09.08 р. 02.09.2008р. він був звільнен за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України. 01.11.2008р. підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго». На момент звільнення позивачу не було проведено розрахунок в повному обсязі, в зв»язку з чим створилась заборгованість усім 7923.39 грн, цю суму було стягнуто на користь позивача відповідно до судового наказу Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 13.03.09 р. На момент подання позову відповідач з позивачем не розрахувався, позов подано в липні 2009 р. Він вважає, що відповідно до ст..117 КЗпП України відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за весь час затримки зарплати, який згідно з її розрахунком складає 23919 грн. Він провадив розрахунок відповідно до його посадового окладу, заробітної плати за сумісництво. Крім того підприємством йому нарахована компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 223.38 грн. Вказані суми позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь. Крім того ним проведена індексація заробітної плати за весь час затримки виплати зарплати, яка складає 114.46 грн. Також позивач вважає, що йому заподіяна моральна шкода, тому що йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що заподіює їй моральні страждання. Моральну шкоду вона оцінює у 1000грн., яку й просить стягнути з відповідача на його користь, а також індексацію зарплати в сумі 114.46 грн., усього просить стягнути на його користь 28377.70 грн.
У судовому засіданні позивач свої уточнені вимоги підтримав у повному обсязі, суду надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки зарплати у сумі 23 919 грн., індексацію заробітної плати, моральну шкоду у сумі 1000грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 з уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, просить в задоволенні позову відмовити, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1, з урахуванням їх уточнення, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2007р. працював в КП «Краснодонтеплоенерго» на посаді майстра ділянки та цього ж дня він був призначений начальником ділянки, 02.09.2008р. вона був звільнен за власним бажанням, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.2).
Відповідно до наказу від 12.03.08 р. за № 84 на ОСОБА_1 за сумісництвом виконував обов»язки інженера-механіка з 12.03.08 р. з доплатою 50 % його посадового окладу.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
КП «Краснодонтеплоенерго» нерегулярно виплачувало заробітну плату ОСОБА_1, у результаті чого утворилася заборгованість по зарплаті в сумі 7923.39 грн. Вказана сума заборгованості стягнута з відповідача по судовому наказу Краснодонського міськрайсуду від 13.03.2009р. (а.с.3).
Заборгованість по заробітній платі у повному обсязі була виплачена відповідачем ОСОБА_1 01.06.2009р.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разу невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У зв’язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки зарплати є обґрунтованими, оскільки невиплата ОСОБА_1 зарплати сталась з вини КП «Краснодонтеплоенерго». Підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго». Дана обставина визнана представником відповідача у судовому засіданні, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
При розрахунку середньої заробітної плати позивач ОСОБА_1 брав для розрахунку середній заробіток заробіток за останні 6 місяців за 2008р. - 1173.59 грн., враховуючи оплату за сумісництво у розмірір 50 % від середнього заробіьку у розмірі 886.80 грн, що складає у сумі місячний заробіток - 2660.40 грн., розділивши міясчний заробіток на кількість робочих дінв отримує середньоденний заробіток - 2660.40 грн ( средньомісячна зароітн плата) : 21 ( кількість робочих днів) = 126.70 ( сеердньоденний заробіток) грн. * 188 днів ( кільскість дднів по затримкі заробітної плати) = 23 919 грн. Проте, суд, перевіряючи даний розрахунок, встановив, що днем фактичного розрахунку з ОСОБА_1 є не 01.06.2009р., однак, вважає середньомісячну заробітну плату необхідно брати з наступного розрахунку - липень 2008 р. - 1542.36 грн та серпень 2008 р. - 2948.44 грн, з розрахунку : (1542.36 грн + 2948.44 грн): 43 ( кількість робочих днів) = 104.44 грн ( середньодена забітна плата). У зв’язку з чим розмір середнього заробітку за весь час затримки зарплати буде складати грн. з розрахунку: 1542.36 грн. + 2948.44 грн. (заробітна плата за останні два місяці роботи – липень, серпень 2008р.) : 43 (кількість робочих днів) = 104.44 грн. (розмір середньоденної зарплати) х 188 (кількість робочих днів з дати звільнення по день фактичного розрахунку, тобто з 03.09.2008р. по 01.06.2009р.) = 19634.72 грн. Дану суму суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При проведені розрахунку суд не брв до уваги оплату за сумісництво у розмірі 50 % від поадового окладу позивача, оскільк важає,що дану сум стягувти є недоцільним, відповідачем нараховувалась та сплачувала оплата за сумісництво, що підтверджується двіодкл відповідача, зокрема за верснь 2008 р. у сумі 89.09 грн., також суд приходить до висновку, дослідивши довідку від 27.08.09 р. , що оплата за сумцнитцо включається в заробітну плату.
Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення індексації за несвоєчасно виплачену зарплату в сумі 114.46 грн., суд вважає їх необгрунтованими, оскільки положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003р. №491-ІУ зі змінами та доповненнями та положення Постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003р. №1078 зі змінами та доповненнями, на які посилається позивачка та згідно з якими нею зроблений розрахунок, на несвоєчасно виплачену зарплату не поширюються. У зв»язку з чим в задоволенні даної вимоги слід відмовити за необгрунтованістю.
Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди у сумі 1000грн., суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування йому моральної шкоди, тому що відповідачем було порушено його конституційні права на заробітну плату, передбачені ст..43 Конституції України. Моральну шкоду суд оцінює у 1000грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1
Посилання представника позивача на те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки він пропустив строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України, є необґрунтованими, тому що ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки зарплати у сумі 19634.72 грн. та моральну шкоду у сумі 1000грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць, який складає 2245.40 грн. з розрахунку 4490.80 грн. (зарплата за останні два місяці роботи) : 2 місяці = 2245.40 грн.
Керуючись ст..43 Конституції України, ст.ст.5-11, 60, 61, 88, 212-215, 292, 367 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року, на підставі ст.ст.47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 Тімура Габдулаєвича до КП «Краснодонтеплосервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки зарплати, індексації зарплати та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс», р/р 26002568489282 в АКБ «Укрсоцбанк, МФО 304018, середній заробіток за час затримки зарплати у сумі 19 634 (дев»ятнадцять тис. шістсот тридцять чотири ) гривні 72 копійки, моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 20 634 (двадцять тис. шістсот тридцять чотири) гривні 72 копійки.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення сум заробітної плати в межах платежів за один місяць в розмірі 2245 ( дві тис. двісті сорок п»ять ) гривень 40 копійок.
Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» судовий збір у доход держави в розмірі 196 ( сто дев»яносто шість) гривні 34 копійки.
Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Краснодонському міськрайонному суді Луганської області у сумі 30 (тридцять) гривень на р/р 31211259700028 в УДК в Луганській області, код 24048922, МФО 804013.
На рішення може бути подана заява до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Краснодонський міськрайонний суд.
Головуючий: