Судове рішення #7186039

                                                                                 

                                                                                           

           

                                                                                                                                                                                   Копія: Справа № 2-506/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  08 грудня  2009 року       Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої-судді          ОСОБА_1

при секретарі                 Лопатка О.В.,

розглянувши на попередньому судовому засіданні в с-щі ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської  сільської ради  про визнання права власності на житловий будинок,  -

В С Т А Н О В И В:

         Згідно довідки, виданої виконкомом Білоцерківської сільської  ради Великобагачанського району Полтавської області від 09.11.2009 року за  № 1214, домоволодіння  по вулиці Лугова, № 29 в селі Лугове Великобагачанського району Полтавської області, станом на  15.04.1991 року  відносилось до категорії „Колгоспний двір”. Членами даного колгоспного двору значаться: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

          Згідно ч.2 ст. 123 ЦК України (в редакції 1963 року), розмір частки члена колгоспного двору встановлювався виходячи  з рівності часток  усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

          Отже, власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках були: ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  тобто кожний з них мав право на 1/2 частину домоволодіння.

          Після смерті ОСОБА_5, яка померла 13.02.1992 року, відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частку колишнього колгоспного двору.

          Вказану спадщину прийняв її чоловік  ОСОБА_4, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і фактично вступив в управління і володіння спадковим майном, але юридично своє право на спадщину не оформив.

          Після смерті ОСОБА_4, який помер 24.01.2007 року, відкрилась спадщина в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по вулиці Лугова, № 29 в селі Лугове Великобагачанського району Полтавської області.

          Позивачка по справі являється єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла і претендує на спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем у вищевказаному будинку і в даний час продовжує в ньому проживати.  

          Посилаючись на те, що  в даний час вона не має можливості оформити право на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4, оскільки на неї відсутні правовстановлюючі документи,  позивачка  звернулася з позовом до суду і просила постановити рішення, яким визнати, що  померлому 24.01.2007 року ОСОБА_4 на день його смерті належав на праві власності в цілому  житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: вул. Лугова, №29 село Лугове Великобагачанського району Полтавської області. А в порядку спадкування визнати за ОСОБА_6  право власності в цілому  на  житловий будинок, позначений в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ. А-1, з господарськими будівлями, позначеними:  сарай – літ. Б,  сарай – літ. В., погрібник з погребом – літ. Г, сарай – літ. Д, розташований за адресою: вул. Лугова, №29 село Лугове Великобагачанського району Полтавської області.

            В судовому засіданні   позивачка ОСОБА_3 свій позов підтримала, просила його задовольнити. Справу розглянути на попередньому судовому засіданні. Суду показала, що її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 і мали на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами. Після смерті матері спадщину прийняв батько, який проживав разом з матір’ю. 24.01.2007 року помер батько ОСОБА_4 Після його смерті вона прийняла спадщину, так як батько на неї зробив заповіт, а також на час відкриття спадщини вона постійно проживала із спадкодавцем у вищевказаному житловому будинку. Із-за відсутності документів нотаріус відмовив їй видати свідоцтво про право власності на домоволодіння.

        Представник відповідача – Білоцерківської   сільської ради – в судове засідання не з явився, направили до суду листа, в якому не заперечують проти задоволення даного позову,  просили розглянути справу без участі  їх представника.

        Суд, заслухавши думку позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про можливий розгляд справи на попередньому судовому засіданні та про задоволення даного позову.

         Судом встановлено, що в колгоспному дворі  станом на 15.04.1991 року проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.9).

        13.02.1992 року  померла    ОСОБА_5 (а.с.6).

        Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку в майні бувшого колгоспного двору.

        Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, так як на день її смерті він проживав разом із спадкодавцем   (а.с.10).

        Згідно ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

        Згідно заповіту від 25.04.2002 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області ОСОБА_7,  все належне ОСОБА_4 майно заповів ОСОБА_3. Цей заповіт не змінювався і не скасовувався (а.с.8).

        Згідно повідомлення Великобагачанської ДНК після смерті 24.01.2007 року ОСОБА_4 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_3 (а. с. 23).

       Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину.

         Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК  України  “ у разі  визнання  відповідачем позову  суд за  наявності передбачених  законом  підстав ухвалює  рішення  про задоволення  позову.”

         При  таких   обставинах справи,    коли  визнання  відповідачем   позову не суперечить закону  і не порушує права, свободи  і інтереси  інших  осіб,   суд приходить до  висновку   про  ухвалення  рішення  про задоволення позову.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 120, 123, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 12,13 Закону України „Про власність”,  ст.ст. 10,11,60,130,174,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         1. Визнати,  що   померлому 24.01.2007 року ОСОБА_4 на день його смерті належав на праві власності в цілому  житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: вул. Лугова, №29 село Лугове Великобагачанського району Полтавської області.

         2. В порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_4, який помер 24.01.2007 року,  визнати за ОСОБА_3  право власності в цілому  на  житловий будинок, позначений в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ. А-1, з господарськими будівлями, позначеними:  сарай – літ. Б,  сарай – літ. В., погрібник з погребом – літ. Г, сарай – літ. Д, розташований за адресою: вул. Лугова, №29 село Лугове Великобагачанського району Полтавської області.

 

        Заяву  про  апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня  проголошення  рішення. Апеляційна  скарга до апеляційного суду Полтавської  області  може  бути подана   протягом двадцяти днів після  подання заяви  на апеляційне  оскарження.

             

                Суддя  -  підпис.

        Копія вірна: Голова суду

                              Секретар

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація