СПРАВА № 2 а - 2611 / 2009 р.

                                         П О С Т А Н О В А

       ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

           30 листопада  2009 року      Суддя    Антрацитівского    міськрайонного   суду у складі :

головуючого - судді  : Ходирєвої І.В.                              

при секретарі             : Томенко К.О.                          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в  м. Антрацит Луганської області « Про  визнання  дій  протиправними та зобов»язання  випла тити підвищення  пенсії, як дитині війни»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась  до суду  з позовом  до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про  визнання  дій  протиправними та зобов»язання  виплатити підвищення  пенсії, як дитині війни.

    В обґрунтування позовних  вимог позивачка ОСОБА_1 послалась на те, що вона має правовий статус „дитини війни".

    Відповідачем їй недосплачувалось підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

    Просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 03.11.2008 року, оскільки її   законні права було обмежено шляхом прийняття  окремих  неконституційних  положень  нормативно - правових актів вищої сили.

    Також просить визнати дії  УПФУ в м. Антрацит неправомірними та зобов'язати відповідача   здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року.

    Сторони в судове засідання не з’явились.

    До початку судового засідання  від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позивачка  ОСОБА_1 свій позов підтримала, відповідач позов повністю не визнав.

    Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на повно  і всебічно  з»ясованих обставинах  в адміністративній  справі та підтверджених  доказами, які були досліджені в судовому засіданні ,  вважає  позов  таким , що   підлягає  повному  задоволенню   з наступних підстав.

    Позивачка  ОСОБА_1 має правовий статус дитини війни, що підтверджується довідкою   № 4014  від 10.02.2006 року та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».(а.с. 5)

    Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"  дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення   ( 2 вересня 1945 року)  Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивачка  ОСОБА_1 громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с.3)

    Відповідне до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивачки, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року, статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України    «Про соціальний   захист дітей війни»  виплачується    особам,  які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 %  від розміру надбавки,  встановленої  для  учасників  війни.                                 Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, була зупинена.

        Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст.ст. 71,111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті   6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На  час  розгляду даної справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від                15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.     •

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з І січня - 380 гр., з 1 квітня - 387 гр., з 1 жовтня - 395 гр..

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про Державний бюджет Україна на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня -    380 гр., з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня – 411 гр..

При цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України « Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 гр. 06 коп.; 415 гр. 11коп..

    Таким чином, суд  вважає, що з  9.07.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 , відповідач мав нарахувати позивачці  підвищення розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивачки  підлягають задоволенню з 9.07.2007 року по  31.12.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України          (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року N10-рп/2008.

    У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

    Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з рішення Конституційного суду N Ю-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд  вважає,  що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення  пенсії  передбачена не була.

    За приписами ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну  особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з 1 липня 2008 року  по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня  2008 року в розмірі 498 гр.

Враховуючи, що позивачці, починаючи з 1.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року  у  розмiрi   30 % мiнiмальної пенсії за віком, а тому суд погоджується з посиланнями позивачки на неправомірність  дій відповідача  щодо проведення перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії за вказаний період.

    Таким чином, суд вважає, що за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач мав нарахувати позивачці  підвищення розміру пенсії, як дитині війни, відповідно до сталі 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

  Отже, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для  визнання неправомірними  дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит  в порушенні права  позивачки на отримання підвищення до пенсії  у відповідності з вимогами  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням  встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.    

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і  вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Суд вважає  за необхідне поновити позивачці ОСОБА_1  строк  звернення до суду з адміністративним позовом  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року по 03.11.2008 року ( дата подачи заяви до суду ) , оскільки остання пропустила його з поважної причини.  

Більш того, відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

    Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.

            Що стосується вимоги позивачки щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року то вона є необгрунтованою з наступних підстав.

Відповідно   до ст. 71  Закону України  „Про державний бюджет  України на 2009 рік”  від 26 грудня 2008 року № 835- V1 було надано право  Кабінету Міністрів  України  у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат,  які  відповідно до законодавства визначаються залежно  від  розміру  мінімальної  заробітної  плати, в абсолютних сумах  в межах асигнувань, передбачених  за  відповідними  бюджетними програмами.

На виконання  вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України  не приймалося  окремої постанови  щодо  встановлення в 2009 році  розміру  підвищення  до пенсії особам, віднесеним до категорії „ дитина війни”. Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України  від 28 травня 2008 року  № 530 „ Деякі питання  соціального захисту  окремих категорій громадян „ передбачено, що дітям  війни  ( крім тих, на яких  поширюється  дія Законів України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту „  та „Про  жертви нацистських переслідувань” ) до пенсії  або щомісячного довічного грошового  утримання чи  державної  соціальної  допомоги, що виплачується  замість пенсії підвищення  проводиться  у таких розмірах :  з 22 травня  - 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2  та з 1 жовтня – 49,8 гривні. На данний час положення ст. 71  Закону України „ Про Державний бюджет України  на 2009 рік” не визнано неконституційними, тому суд приходить до висновку  про наявність підстав  для відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов”язання  відповідача  здійснити  нарахування  та виплату  підвищення  до пенсії як дитині війни з 1  січня 2009 року  по 03.11.2009  року.

       Таким чином, суд вважає, що відповідач мав провести перерахунок та  виплату позивачці підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично виплачених сум

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94, 99,122,160,161,162,163,167  КАС України,ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,     Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007  від 9.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,

                      П О С Т А Н О В И В  :

                Адміністративний позов  ОСОБА_1  -   задовольнити  частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит   Луганської області щодо ненарахування і невиплати підвищення до пенсії позивачці як дитині війни.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит   Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року  з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

        Постанова  може бути оскаржена  в  Донецькому адміністративному апеляційному суді  шляхом   подачі заяви про апеляційне  оскарження  протягом десяти днів з дня її проголошення   через Антрацитівський міськрайонний суд   Луганської   області.

     Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

                       Суддя                                                                                Ходирєва І.В.