Справа № 2-«а»-29/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03.03. 2010 року     Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі:

головуючого судді                             Полубан М.П.

при секретарі                         Філіповій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі УПФ) про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача. У позові зазначає наступні обставини.  Він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, та являється інвалідом ІІІ групи, що пов’язано з ліквідацією, у зв’язку з цим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Петропавлівського РДА Дніпропетровської обл.

    Починаючи з 24.02.2004 року він перебуває також на обліку в УПФ в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл., де отримує пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

      У листопаді 2009 року йому стало відомо, що відповідач значно занизив належну йому пенсію, чим відповідно порушив його права.

    Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (Закон № 796-ХІІ) йому, як інваліду, якому експертною комісією встановлено причинний зв’язок між встановленням такої інвалідності та Чорнобильською катастрофою, передбачено виплату пенсії в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

           Вважає відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії безпідставною, його дії протиправними.  

         Вважає,   що   ві дповідачем на його користь не було доплачено пенсію за період починаючи з 01.01.2008 року по 01.12.2009 року в сумі  49 378,28 гривень.

      Він звернувся до відповідача з проханням про виплату на його користь вищезгаданої суми, але отримав відмову, тому він змушений звернутися за захистом його порушеного права до суду. Відповідач відмову у перерахунку на його користь пенсії у відповідності до ст.ст. 50-54 Закону № 796 – ХІІ пояснює призупиненням дії цих статей на 2007 рік та відповідне внесення змін ст.ст. 50-54 Закону № 796-ХІІ на підставі ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України» про значне зменшення розміру пенсій на користь громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

    Вважає таку відмову неправомірною. Просить суд визнати відмову УПФ України в Петропавлівському районі  Дніпропетровської області про виплату на його користь пенсії в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною. Стягнути з Управління пенсійного фонду на його користь пенсію в розмірі 49 378,28 грн.  Зобов’язати управління пенсійного фонду призначити йому пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.12.2009 року.  

          В судове засідання позивач не з’явився , надав суду заяву , в якій просить слухати справу в його відсутність . Позовні вимоги підтримує , просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву , в якій просить слухати справу в її відсутність.  Позов не визнала, надала суду письмове заперечення на вказаний позов, просить суд у позові відмовити.

          Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши наявні докази, якими сторони обґрунтовували свої позиції по справі ,  суд вважає ,що позовні вимоги підлягають частковому   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що позивач віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастроф, що підтверджується посвідченням серії А № 447323.

Позивач знаходиться на обліку у Пенсійному фонді України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області і одержує пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно рішення УПФ України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлений ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

            Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.  

           З 1-го січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне   страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.  

           Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.  

            Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст.8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

            Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – соціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, відповідно до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення право на державну пенсію.  

             Приписами зазначеної статті встановлено, що максимальний розмір пенсії або щомісячного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на місяць.  

            Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75%  відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи – 50% відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

            Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

             В усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:   

По І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

По ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;   

По ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;   

Дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

           Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.»  

            Таким чином, норма Закону містить посилання на те, що при призначенні пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується дана норма . Крім того, в Законі чітко зазначено, що і пенсії, які призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, і пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6-ти мінімальних пенсій за віком.  

          Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно, Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 27.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» мінімальний розмір пенсії для інвалідів з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи не може бути нижчим за  870 грн., а розмір додаткової пенсії - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Згідно постанови КМУ від 16.07.2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що, починаючи з 01.07.2008 р. встановлена доплата окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі»:  

-  в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990 р.р. :  інвалідам 3 групи – 980 грн.  

Тобто у вказаній постанові КМУ норма ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії» про те, що така пенсія не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком не застосована.  

Визначивши основні принципові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії» віднесла до компетенції КМУ порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але в відповідних постановах КМУ основний зміст статті нівельований.  

           Таким чином, наявна суперечливість законодавства, що регулює спірні правовідносини.  

Відповідно до ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, що регулює спірні правовідносини.  

Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

            Суд прийшов до висновку, що вказані постанови Кабінету Міністрів України не застосовуються до правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем ще й тому, що дійсно порушується конституційний принципи рівності громадян перед Законом.  

Конституційний суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11.10.2005 р. по справі №1-21/2005, у рішенні №1-29/2007 р., рішення від 22.05.2008 р. ), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень и сформулював правову позицію, згідно якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціально захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсії призначаються за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів,  або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відмова відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших від 6 мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають  вимогами частини 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист, які постраждали Чорнобильської катастрофи».

Позивач у своєму позові також ставить вимогу про стягнення з відповідача конкретну грошову суму заборгованості .   Суд вважає , що дана вимога не підлягає задоволенню і виходить  з того , що   Пенсійний фонд України діє у відповідності до положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування та перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином ,  вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функції здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження .

          На підставі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 року, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., керуючись ст.ст. 11., 17-20, 86, 94, 158-163- 167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі УПФ) про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії задовольнити частково.

Визнати відмову Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області про виплату на користь ОСОБА_1  пенсії в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.

 Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області призначити  ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,  починаючи з 01.10.2009 року.

  Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя