Справа№ 11-143   2007 р.                                        Головуючий у 1-й інстанції

                      Сорока К. М.

Доповідач Павленко В. П.

УХВАЛА                Іменем України

2007 року лютого місяця 7 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - Ландар О. В.

суддів : Томилка В. П., Павленка В. П.

з участю прокурора - Адамець А. М.

засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому  судовому засіданні  в м.  Полтаві  справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Полтави, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, м. села В.Будища Диканського району Полтавської області, раніше судимий:

2001                             р. Диканським районним судом за ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК України

2002                             р. Диканським районним судом за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України - на 4 роки позбавлення волі, -

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець с. Мічуріно АР Крим, українець, громадянин України, з середньо освітою, не одружений, м. с В. Будища Диканського району, раніше судимий : 29 грудня 2005 р. Диканським районним судом за ч. З ст. 185 КК України із застосування ст. ст. 69, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі та встановленням іспитового строку 2 роки, -

засуджений    за    ч. 1    ст.    122    КК . України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано покарання призначене за вироком Диканського районного суду від 29 грудня 2005 року у вигляді 2 років позбавлення волі і, остаточно, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Диканської ЦРЛ 1311 грн. на. відшкодування видатків на лікування потерпілого.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 9 вересня 2006 року в с В. Будиша Диканського району вони на грунті неприязних стосунків в ході сварки, яка переросла у бійку заподіяли потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді численних переломі ребер, струсу головного мозку та численних забійних ран, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що суд при визначенні покарання не врахував, що він має не утриманні малолітню дитину, його дружина не має підтримки та що до нього від потерпілого немає претензій. Посилаючись на суворість призначеного покарання, просить вирок суду змінити, та пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції і просив пом'якшити призначене йому покарання, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд правильно.встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано дії ОСОБА_1 кваліфікував за ч. 1 ст. 122 КК України. Вирок суду щодо фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засуджених, не оскаржуються.

При визначенні міри покарання засудженому ОСОБА_1 суд правильно навів у вироку та взяв до уваги як обтяжуючі, зокрема, так і пом'якшуючі його відповідальність обставини, у тому числі і наведені в його апеляції. У вироку суд навів також мотиви, з яких не знайшов підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до цього неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, проте знову вчинив умисний злочин, за місцем проживання характеризується негативно. Злочин вчини у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, суд врахував щире каяття засудженого, його молодий він, відшкодування заподіяної шкоди, а призначив йому мінімальну міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вчиненому та даним про особу засудженого, а тому підстав для зміни вироку та задоволення апеляції засудженого не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Диканського районного суду від 7 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.