АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 1 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого   -   МАРТЄВАС.Ю.

суддів   -  АНТОНОВА В.М., ЧЇЧІЛЯ В.А.

при секретарі - СУЛИМКА СВ. розглянула провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача Апеляційного суду,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 листопада 2006 року зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 5 622,77 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна ушкодженням а/м ВАЗ-21011 НОМЕР_1 і 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1., порушує питання про скасування рішення у частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Справа № 22ц - 121 2007 рову

Головуючий у першій інстанції: ГОЛУБЕШСО В.Л.

Суддя - доповідач: МАРТЄВ СЮ.

2

У апеляційній скарзі  ОСОБА_2, посилаючись на те, що не він був за кермом автомобілю, порушує питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи і порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що останні задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ч.І ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.І ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи із п.2.12 Правил дорожнього руху, володілець транспортного засобу має право довіряти користування і розпорядження транспортним засобом інший особі лише в установленому законом порядку, зокрема за наявності відповідного доручення тощо.

З огляду на пЛ5.12 зазначених Правил, водій не повинен залишати транспортний засіб не уживши усіх заходів, щоб запобігти його самопроизвольному рухові, проникненню до нього і незаконному заволодінню ним, зокрема не залишати відчиненими дверцята, не лишати там документи і ключі від автомобілю.

Місцевим судом вірно встановлені фактичні обставини утворення правовідносин між сторонами, дана належна оцінка доказам у справі і матеріалу №1255 про відмову у порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2, а висновок суду відповідає вимогам ст.ст. 1166,1167 ЦК України і матеріалам справи.

З урахуванням особистих пояснень ОСОБА_1. і наявності у її діях складу порушень п.п. 2.12, 15.12 Правил дорожнього руху, які перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із ДТП, судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір відшкодування заподіяної неї моральної шкоди у 500 грн.

Апеляційні скарги не містять у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.

З

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про таке порушення процесуального права, яке б спричинило неправильне вирішення справи.

Решта посилань апелянтів є несуттєвими і не спростовує висновків суду першої інстанції.

За таких обставин рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні    скарги   ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючий

Судді: