Справа №22Ц-3921/2006р.
Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.
Категорія
Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилими приміщеннями та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення,-
встановила:
рішення суду від 29 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені та визначений порядок користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 згідно якого позивачці виділено у користування кімнату площею 11,6 кв.м, відповідачці та її двом неповнолітнім дочкам виділено у користування кімнати площею 21,0 кв.м, і 9,1 кв.м., кухня, ванна кімната, коридор, туалет залишено у спільному користуванні сторін.
Зобов'язано відповідачку не чинити перешкод у користуванні позивачкою житлом та вселено позивачку у кімнату площею 11,6 кв.м, квартирі АДРЕСА_1, зобов'язано відповідачку передати позивачці ключі від вказаної квартири та зобов'язано відповідачку в подальшому не чинити позивачці перешкод у користуванні квартирою.
Відповідачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про виділ частки позивачки у спірній квартирі шляхом її грошової компенсації посилаючись на те, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Києво - Святошинського районного суду від 14 квітня 2004 року у квартирі АДРЕСА_1 був встановлений порядок користування житловими приміщеннями згідно якого ОСОБА_1 виділено у користування кімнату розміром 11,6 кв.м., її сину ОСОБА_3 виділено у користування кімнату розміром 9,1 кв.м., колишній дружині ОСОБА_3, ОСОБА_1 (відповідачці по справі) та її двом неповнолітнім дочкам ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 виділена у користування кімнату розміром 21,0 кв.м., кухня, ванна кімната, коридор, туалет залишено у спільному користуванні сторін. Сторони по вказаній справі користувалися квартирою згідно постановленого судом рішення.
Згідно договору дарування від 20 жовтня 2004 року ОСОБА_1 подарувала позивачці 3\10 частини квартири АДРЕСА_1, Київської області.
Співвласником 3\10 частини спірної квартири також був колишній чоловік відповідачки ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і згідно повідомлення Вишневої міської нотаріальної контори від 21 грудня 2005 року спадкова справа після його смерті не заводилась.
Співвласниками квартири є також відповідачка та її дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яким належить по 1\5 частині спірної квартири, кожній. Відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, 26 жовтня 2004 року в них народилася дочка ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позивачка є співвласником спірної квартири, але по вині відповідачки не може нею користуватися.
У відповідності зі ст.48 Закону України «Про власність» та ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Відповідно з вимогами ч.З ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Враховуючи, що позивачці належить 3\10 частини спірної квартири, рішення суду від 14 квітня 2004 року, яке набрало законної сили, суд першої інстанції правильно встановив порядок користування спірною квартирою виділивши позивачці у користування кімнату площею 11,6 кв.м., а відповідачці та її двом неповнолітнім дочкам ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 народження кімнати житловою площею відповідно 21,0 кв.м., 9,1 кв.м.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивачки обґрунтовано виходив з положень ст.48 Закону України «Про власність».
Посилання скаржниці на те, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.З07,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,-
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2006 року відхилити, рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді