Справа № 2-1105/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       24 жовтня 2011 р. Червоноградський міський суд Львівської області

       в складі: головуючого - судді Савуляк Р. В.

при секретарі Труба У.М.

з участю прокурора Лофій Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді цивільну справу за позовом прокурора м. Червонограда в інтересах ОСОБА_1 до “Шахтобудівельного управління №1” ВАТ “Укрзахідвуглебуд” про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м.Червонограда звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відокремленим структурним підрозділом “Шахтобудівельне управління № 1” ВАТ “Укрзахідвуглебуд”було порушено вимоги ст. 116 КЗпП України при виплаті розрахункових сум колишньому працівникові підприємства ОСОБА_1

Зокрема, ОСОБА_1 був звільнений з роботи 25 серпня 2009 року, а розрахункові виплати з ним були проведені лише 30 вересня 2009 року.

Просив постановити рішення, яким зобов’язати відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахункових коштів по день їх фактичної виплати, з 25 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

В судовому засіданні прокурор Лофій Р.М. позовні вимоги підтримав, покликавшись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Залучений до справи в якості позивача ОСОБА_1 позовні вимоги прокурора м.Червонограда підтримав та пояснив, що він працював у відповідача на посаді електрогазозварника з 28 січня 2008 року.

У зв’язку з переїздом на постійне місце проживання у м.Радехів вирішив звільнитися з роботи.

Заяву про звільнення з роботи подав 22 серпня 2009 року своєму безпосередньому керівнику-виконробу, у якій просив звільнити його з 25 серпня 2009 року.

07 вересня 2009 року він зайшов в офіс підприємства, де йому повідомили, що заяви про його звільнення з роботи не має. Він написав другу заяву, після чого у відділі кадрів забрав обхідний лист та трудову книжку.

Розрахункові кошти, в сумі 1245,83 гривень, отримав лише 25 вересня 2009 року, ще 266, 81 гривень, було виплачено йому 30 вересня 2009 року.

Просив постановити рішення про виплату йому середнього заробітку за весь час затримки розрахункових сум по день їх фактичної виплати, по 30 вересня 2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог прокурора м.Червонограда не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 дійсно працював у ВСП “Шахтобуівельне управління № 1”ВАТ “Укрзахідвеглубуд”на посаді електрогазозварника п’ятого розряду з 28 січня 2008 року по 25 серпня 2009 року, і дальше на роботу не виходив.

В кінці вересня 2009 року ОСОБА_1 прибув на підприємство і його хотіли звільнити за прогули, тоді він почав просити керівництво не звільняти його за прогули, а звільнити з 25 серпня 2009 року за власним бажанням, що і було зроблено.

Виплати розрахункових сум було проведено ОСОБА_3 одразу після фактичного його звільнення з роботи, а саме в кінці вересня 2009 року.

Просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оцінивши наявні у справі письмові документи суд вважає, що позовні вимоги прокурора м.Червонограда слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ВСП “Шахтобуівельне управління № 1”ВАТ “Укрзахідвеглубуд”на посаді електрогазозварника п’ятого розряду на сантехнічній дільниці з 28 січня 2008 року по 25 серпня 2009 року.

25 серпня 2009 року був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України ( а.с. 20,25).

Підставою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади була його заява на ім’я начальника ВСП “ШБУ –1” ВАТ “Укрзахідвуглебуд” від 25 серпня 2009 року ( а.с. 19).

Як передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У порушення вимог зазначених статей трудового законодавства виплата всіх розрахункових сум ОСОБА_1 була проведена лише 30 вересня 2009 року, що встановлено Територіальної Державною інспекцією праці у Львівській області, в ході перевірки, яка була проведена на вимогу прокуратури м.Червонограда, Львівської області ( а.с 3-10).

Оскільки несвоєчасна виплата розрахункових сум ОСОБА_9 сталася з вини відповідача, останній має виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки відповідача, середньоденний заробіток ОСОБА_1 на день звільнення становив 76,01 грн. ( а.с. 62).

Кількість робочих днів по ВСП “Шахтобудівельне управління № 1”ВАТ “Укрзахідвеглебуд” за період з 25.08.2009 року (день звільнення) по 30.09.2009 року (день повного розрахунку) складає 28 робочих днів.

Звідси 76,01 грн. х 28 = 2128 гривень.

Вказана сума має бути стягнута із відповідача в користь ОСОБА_1

Суд не бере до уваги та критично оцінює пояснення представника відповідача ОСОБА_2 а також свідків –працівників ВСП “Шахтобудівельного управління № 1” ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 був поганим працівником, недбало відносився до своїх обов’язків на роботі, а також про те, що такий був звільнений заднім числом.

Такі пояснення є суперечливими, оскільки згідно Наказу №61 по ВСП “Шахтобудівельного управління № 1”(а.с.20), та запису у трудовій книжці ( а.с. 25 на звороті), ОСОБА_1 був звільнений з роботи 25 серпня 2009 року, що підтверджено також перевіркою Територіальної Державної інспекції праці у Львівській області.

Пояснення представника відповідача та зазначених свідків про фактичне звільнення ОСОБА_1 в кінці вересня 2009 року не можуть спростувати Наказу №61 від 25.08.2009 року та відповідних записів у трудовій книжці від 25 серпня 2009 року.

На думку суду, прокурору м.Червонограда слід поновити строк звернення для вирішення зазначеного трудового спору (ст. ст.233-234 КЗпП України), оскільки такий пропущений з поважних причин.

Як убачається із наглядових проваджень прокуратури м.Червонограда № 211-09 та № 235-09, які були оглянуті в судовому засіданні, ОСОБА_9 уперше звернувся за захистом своїх прав до відповідача 16 жовтня 2009 року, а в подальшому неодноразово звертався у прокуратуру м.Червонограда.

Саме порушення вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_9 було виявлено Територіальною Державною інспекцією праці у Львівській області, згідно акту перевірки № 13-09044/1176 від 08 липня 2001 року, після чого прокурор, 12 липня 2011 року звернувся до суду для захисту трудових прав позивача.

Керуючись ст.ст.10, 62, 212,215 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 233, 234 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов прокурора м. Червонограда, Львівської області в інтересах ОСОБА_1 до “Шахтобудівельного управління” №1, ВАТ “Укрзахідвуглебуд” - задовольнити.

Стягнути із “Шахтобудівельного управління” №1, ВАТ “Укрзахідвуглебуд” - в користь ОСОБА_1 - 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім) гривень середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                Р. В. Савуляк