Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 336/3563/16                Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В.

№ 22-ц/778/1631/18                                        Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року        м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:                Крилової О.В.

суддів:                Кухаря С.В.

                       ОСОБА_2

Секретар:                Бурима В.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про розподіл спадкового майна та визнання права власності за заповітом,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 13 січня 2016 року помер ОСОБА_6, який мешкав в м. Василівка, вул. Невського буд.5. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку за адресою: Запорізька область м. Василівка, вул. Миру №178/2, та земельного паю площею 4,23 га, яке він, ОСОБА_4, прийняв за заповітом, який посвідчений 19.03.2015 року приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 159. Заява про прийняття спадщини була подана 23.06.2016 року за реєстровим № 1007 та зареєстрована 24.06.2016 року за №430 у спадковій справі №128\2016. Як було з’ясовано, вищевказану 1/2 частину будинку за адресою: Запорізька область м. Василівка, вул. Миру №178/2 та земельний пай розміром 4,23 га, спадкодавець ОСОБА_6 прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті 21.02.2015 року ОСОБА_8, до Василівської державної нотаріальної контори 24.03.2015 року за №190 (спадкова справа 84\2015), але не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом у зв’язку зі смертю. Спадкове майно, а саме: 1/2 частина житлового будинку № 178/2 по вул. Миру в м. Василівка належала спадкодавцю ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про спадщину, виданого Василівською державною нотаріальною конторою від 26.03.1963 року та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації від 09.06.1966 року за №13-1788. Тобто спадкодавцем ОСОБА_8А були виконані всі умови для офіційного визнання права власності.

На час смерті спадкодавця ОСОБА_6 спадкоємцем, відповідно до ст.1241 ЦК України (право на обов’язкову частку) має ОСОБА_5, донька, яка є інвалідом та відмовляється надавати будь-які документи на оформлення спадщини та вирішувати питання про розподіл спадкового майна у добровільному порядку. Інший спадкоємець - син ОСОБА_9, вищевказаним заповітом позбавлений спадку та не входить до переліку спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку.

Вартість спадкового 1\2 частини житлового будинку, згідно звіту про незалежну оцінку майна, складає 158794 грн. Його частка у спадщині складає 3\4 від 1\2 частини будинку та оцінюється в сумі 119096 грн. Частка відповідача складає лише 1\4 частину на суму 39698 грн. 50 коп. від 1\2 частини будинку та є незначною. Крім того, він здійснював витрати на догляд за тяжко хворим ОСОБА_6, який був інвалідом першої групи та його похованням, на відміну від відповідача, яка не здійснювала жодних витрат як на догляд батька, так і його поховання. Тільки за останній час було витрачено на ліки, згідно чеків та  виписок з історії  хвороби - 17508 грн. 76 коп., на проведення операції - 8000 грн. Витрати на поховання та поминальні дії складають - 21530 грн. Витрати на відновлення документів (техпаспорт та інше) складає - 1270 грн. 26 коп. Тобто, витрати на догляд та поховання спадкодавця складають 47038 грн. 76 коп. Хоча загальна сума витрат за час хвороби ОСОБА_6 та його догляд набагато більша, близько 340000 грн.

Відповідно до положень ст.1232 ЦК України, спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Загальна сума витрат складає 47038,76 грн. Тому сума витрат кожного спадкоємця повинна складати -23519,38 грн.

Вартість земельної ділянки, згідно грошово-нормативної оцінки на 2016 рік, складає - 148125 грн. 06 коп. Його частка в цьому спадковому майні складає 3\4 частини, тому відповідно 111093 грн.79 коп., а частка відповідача складає 1\4 частину, та її вартістю, відповідно - 37031 грн. 27 коп.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд,розділити спадкове майно у вигляді: 1/2 частини житлового будинку по вул. Миру №178/2 в м. Василівка, Запорізької області, та земельної ділянки (паю) розміром 4,23 га, розташованої на території Василівської міської ради, Запорізької області наступним чином: визнати за ним, ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину житлового будинку №178/2 по вул. Миру в м.Василівка Запорізької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 13.01.2016 року; Визнати за ним, ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку (пай) площею 4,23 га, розташовану на території Василівської міської ради, згідно Державного акту на право власності серії 1У-ЗП №029230, виданого Василівською РДА від 13.04.2005 року в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 13.01.2016 року; стягнути з  нього, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1/8 частину будинку, розташованого в м.Василівка, вул. Миру №178/2 (обов’язкова доля в спадщині) в розмірі 39698 гривень 50 копійок; стягнути з нього, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1/4 частину земельної ділянки (паю) (обов’язкова доля в спадщині) загальною площею 4,23 га, розташованої на території Василівської міської Ради, згідно Державного акту на право власності серії 1У-ЗХП №029230, виданого Василівською РДА від 13.04.2005 року в розмірі 37031 гривень 27 копійок.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22.06.2017 року судом прийнято відмову позивача ОСОБА_4 в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на поховання та лікування в сумі 23519,38 гривень та провадження у справі в цій частині закрито. Дана ухвала суду сторонами не оскаржена.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Розділено спадкове майно у вигляді: 1\2 частини житлового будинку № 178/2 по вул. Миру в місті Василівка Запорізької області та земельної ділянки (паю) площею 4,23 Га, розташованої на території Василівської міської Ради Запорізької області.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку № 178\2 по вул. Миру в місті Василівка,Запорізької області - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 13 січня 2016 року.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 4,23 Га, за цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської міської ради Запорізької області - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 13 січня 2016 року та належала ОСОБА_8 на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1V-ЗП №029230, виданого Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області від 13.04.2005 року за реєстраційним номером № 010526600131.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1/8 частину житлового будинку №178\2, розташованого по вул.Миру в місті Василівка Запорізької області, в розмірі – 39 698 гривень 50 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1\4 частину земельної ділянки (паю) загальною площею 4,23 Га цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської міської Ради Запорізької області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1V-ЗП №029230, виданого Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області від 13.04.2005 року в розмірі – 37 031 гривню 27 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати не чинним оскаржуване судове рішення та закрити провадження в справі..

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 січня 2016 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області від 15 січня 2016 року, актовий запис №10 (а.с.4).

Згідно довідки виконкому Василівської міської ради Запорізької області № 1716 від 08.09.2016 року, спадкодавець з 13.11.2001 року по день смерті проживав ІНФОРМАЦІЯ_1. за цією ж адресою була зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Як вбачається зі змісту заповіту, посвідченого 19 березня 2015 року приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 159, ОСОБА_6 все належне йому на праві власності майно, заповів ОСОБА_4

Спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця - 1/2 частина житлового будинку та земельної ділянки площею 4,23 Га спадкодавець за життя прийняв шляхом подання ним 24 березня 2015 року до Василівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 але не отримав свідоцтво про право на спадщину у зв'язку зі смертю.

На час смерті спадкодавця ОСОБА_6 спадкоємцем, відповідно до ст.1241 ЦК України (право на обов'язкову частку) має ОСОБА_5, донька ОСОБА_6 яка і була залучена до участі в справі як відповідач. Інший спадкоємець - син спадкодавця ОСОБА_9, вищевказаним заповітом позбавлений спадку та не входить до переліку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку.

Судом першої інстанції вирішено спір щодо визнання права власності за заповітом та сторонами судове рішення не оскаржувалося.

Апеляційна скарга подана особою., яка не приймала участь у справі ОСОБА_3 ОСОБА_7 зазначає, що є онукою ОСОБА_11, яка померла 24.2.2015 року. та має право на спадщину як спадкоємець другої черги. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ОСОБА_6 не брав участь у догляді та утриманні бабусі тому він є негідним спадкоємцем ? який не має право на спадщину, а крім того на час складення заповіту бабуся хворіла та не розуміла дійсного значення своїх дій.

Такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Так, на час ухвалення оскаржуваного рішення, заповіт не визнаний недійсним, раніше судами вирішувалися спірні питання які існували між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 щодо спадкового майна, та ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні права власності на майно в порядку спадкування (судові рішення від 1.11.2016 року та 24.11.2015 року).

Відтак доводи ОСОБА_3, які містяться в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення є неспроможними, зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не спростовують їх.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 5.06.2018 р.

Головуючий:

Судді: