донецький апеляційний господарський суд

 пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua          

Постанова

Іменем України

04.06.2018                                                                                      справа №905/2460/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.Добропілля

на рішення господарського суду Донецької області

від06.03.2018р. (повний текст 16.03.2018р.)

у справі№905/2460/17 (суддя   Паляниця Ю.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Аеро-Транс”, м.Краматорськ

до про Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.Добропілля стягнення 238474,05 грн.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Транс", м. Краматорськ, Донецька область (далі – Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.Добропілля (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 213  732,00 грн., пені у розмірі 18  236,55 грн., інфляційних втрат у розмірі 4323,30 грн. та 3% річних  у розмірі  2182,20 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 213732,00 грн. – основного боргу, – 18161,27 грн. – пені, 2173,51 грн. – 3% річних, 3636,43 грн. – інфляційні втрати, а також судовий збір в сумі 3565,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з’ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог з посиланням на те, що Позивачем не надано суду доказів виконання послуг саме за спірним Договором з огляду на відсутність  ОСОБА_5 завдання та заявок  на виконання робіт. Водночас, апелянт зазначив про відсутність обов’язку з оплати виконаних робіт з огляду на ненадання Позивачем  рахунків на оплату.

Учасники справи в судове засідання 04.06.2018р. не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутності.

Відзиву на апеляційну скаргу від Позивача не надійшло.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні  обставини:

- факт укладення 30.12.2016 р. між сторонами Договору підряду №112-УП-УП-ДЦ (далі– Договір), за умовами п.1.1 якого замовник (Відповідач) доручає, а підрядник (Позивач) зобов’язується своїми силами та засобами виконувати наступні роботи: ремонт та утримання дороги 3,3 км, завантаження відходів вуглезабезпечення, інші роботи тракторної техніки за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”: Донецька область, м.Моспіно, вул.Грішина, 1А, відповідно до технічного завдання на закупівлю робіт (послуг) автотракторної техніки, а також виконати інші разові роботи, не передбачені технічним завданням, необхідність виконання яких може виникнути за виробничої необхідності замовника, за письмовим замовленням замовника;

- строк дії Договору  підряду до 31.12.2017;

-факт виконання Позивачем на користь Відповідача обумовлених умовами Договору робіт на загальну суму 213  732,00 грн. та  прийняття їх Відповідачем;

- факт підписання сторонами без доповнень та зауважень актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 213  732,00 грн. (акти приймання – передачі №АТ-142 від 28.02.2017р., №АТ-141 від 28.02.2017р., №АТ-111 від 16.02.2017р., №АТ-110 від 16.02.2017р., №АТ-109 від 16.02.2017р., №АТ-067 від 31.01.2017р., №АТ-066 від 31.01.2017р., №АТ-065 від 31.01.2017р.;

- обставини порушення Відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати за виконані роботи в сумі 213  732,00 грн. у визначений Договором строк.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 213  732,00  грн., у зв’язку з чим Позивачем на суму заборгованості нараховано пеню, 3% річних та інфляційних втрат.

В суді першої інстанції Відповідач не визнавав позовних вимог за мотивами ненадання Позивачем ОСОБА_5 завдання, заявок на надання послуг у спірний період для підтвердження факту надання послуг, а також вважав таким, що не порушений, обов’язок оплати за Договором через відсутність відповідних рахунків.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду               №112-УП-УП-ДЦ від 30.12.2016р.  щодо своєчасної оплати вартості прийнятих робіт.

Суд не прийняв до уваги посилання Відповідача на відсутність ОСОБА_5 завдання та заявок Відповідача на виконання робіт в спірний період січня – лютого 2017 року, а також рахунків на оплату робіт, оскільки вважав підписані між сторонами акти здачі – прийому робіт належними та достатніми доказами факту виконання робіт, а відсутність рахунків не вважав достатніми підставами для звільнення Відповідача від виконання грошових зобов’язань за Договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання  глави 61 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 4  статті 882 Цивільного кодексу України,    передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Наразі, матеріали справи містять підписані сторонами здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, з огляду на підписання без зауважень та заперечень Товариством з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.  Добропілля  актів здачі – приймання виконаних робіт, Відповідач був обізнаний про вартість належних до сплати виконаних Позивачем  робіт, а відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписанням актів виконаних робіт, Відповідач погодився з  обсягом, якістю та вартістю виконаних робіт за спірний період, у зв’язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність ОСОБА_5 завдання та заявок є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем відповідачу рахунків на оплату, у звязку з чим у останнього відсутні підстави для погашення заборгованості за вказаним правочином не приймається колегією суддів до уваги, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні  ст. 212 ЦК України  та не є простроченням кредитора в розумінні  ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов’язку оплатити виконані підрядником роботи.

За таких обставин, судова колегія вважає доведеним факт порушення права Позивача в частині отримання своєчасної оплати за виконані роботи, а отже погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 213732,00 грн. та часткового задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних річних в сумі 2173,51грн., інфляції в сумі 3636,43грн. та пені в сумі 18161,27 грн. (на підставі п.5.6. договору) з огляду на невірне визначення позивачем початку періоду прострочення.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецькоїобласті від 06.03.2018 у справі № 905/2460/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої  інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги  відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.Добропілля – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2018 у справі №  905/2460/17– залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції – покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство”, м.Добропілля.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 06.06.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач):          О.В.  Стойка

Судді:          Д.О.Попков  

                                                                                               ОСОБА_3