Категорія: 30 Справа № 2-502/2009
РІШЕННЯ
Іменем України
9 листопада 2009 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Левика Я.А.,
при секретарі – Туз М.М.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування 1660 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, завданої злочином. В обґрунтування позову зазначив, що вироком Золочівського районного суду Львівської області від 2.07.2009 року відповідача визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. Так відповідач в ніч з 22 на 23 квітня 2009 року викрав належне йому майно на суму 1660 грн. Крім цього, на думку позивача, відповідач згаданим злочином заподіяв йому і моральну шкоду, що в грошовому еквіваленті становить 1000 грн. При визначенні такого розміру ним враховано перенесені ним моральні страждання, неможливість реалізувати свої повсякденні плани, те, що він був змушений докладати значних зусиль для відновлення своїх прав, відчуття стійкого душевного дискомфорту, що негативно впливає на його спілкування з близькими йому людьми та односельцями.
Під час розгляду справи позивач свій позов підтримав з підстав зазначених у позовній заяві. Крім зазначеного у заяві в обґрунтування позову пояснив, що завдана йому матеріальна шкода складається із вартості викрадених у нього відповідачем ОСОБА_2 речей, а саме двох автомобільних шин з дисками та автомобільного акумулятора. Розмір матеріальної шкоди був визначений при розгляді кримінальної справи та складає 1660 грн. Розмір моральної шкоди він визначив враховуючи такі обставини. Він є інвалідом третьої групи, постійно використовує належний йому автомобіль ВАЗ 2101 у господарстві та для задоволення інших потреб. Автомобіль для нього є надзвичайно важливим. Він живе сам. Після скоєння крадіжки його речей відповідачем, з його гаражу, він фактично не міг користуватися вказаним автомобілем, оскільки було викрадено акумулятор. Він змушений був придбати собі новий. Що стосується викрадених двох шин з дисками його автомобіля, то це були його зимові шини та він деякий час міг користуватися автомобілем без придбання нових, оскільки було літо. Проте на даний час у нього є необхідність у використанні зимових шин, які він не взмозі придбати собі, оскільки немає для цього достатніх коштів. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 1000 грн. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 1660 грн. заподіяної йому матеріальної та 1000 грн. – моральної шкоди.
Відповідач у судове засідання не з’явився, оскільки перебуває у місяцях позбавлення волі, надіслав до суду заперечення на позов, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
У запереченнях на позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити, оскільки, на його думку, позивач заявивши такий недобросовісно використовує свій соціальний статус інваліда. Так, позивач, надумавши причини стягнення на його користь моральної шкоди, не вказав, які саме моральні страждання йому було завдано та які життєві плани він не зміг реалізувати. Крім цього, вважає, що душевний дискомфорт, який відчуває позивач при спілкуванні з односельцями та близькими йому людьми не має жодного відношення до кримінальної справи.
Заслухавши пояснення позивача, врахувавши заперечення на позов відповідача, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінальної справи №1-87/2009, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено вироком Золочівського районного суду Львівської області від 2.07.2009 року відповідач ОСОБА_2 в ніч з 22 та 23 квітня 2009 року близько 1 год. ночі, знаходячись в с.Бортків Золочівського району Львівської області з метою крадіжки чужого майна зайшов на подвір’я господарства позивача ОСОБА_1 Там, металевим прутом зірвав навісний замок з дверей приміщення гаражу, проник в гараж та звідти умисно, таємно і з корисливих спонукань викрав дві автомобільні шини із дисками, вартістю 640 грн. кожна та акумулятор, вартістю 380 грн., чим завдав шкоди потерпілому на суму 1660 грн. Вказаним вироком, що набрав законної сили, відповідач за ст. 185 ч.3 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч.4 ст. 61 Цивільного Процесуального Кодексу України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З наведеного та пояснень позивача, вбачається, що внаслідок скоєння відповідачем злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України позивачу було завдано матеріальної шкоди у розмірі 1660 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вказане позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Що стосується, моральної шкоди, то така, на думку суду, дійсно була заподіяна відповідачем позивачу.
Вона полягає, зокрема, у тому, що позивач, внаслідок злочинних дій відповідача, змушений був докладати додаткових зусиль для використання належного йому автомобіля ВАЗ 2101 у власних потребах. Так, він був змушений придбати новий акумулятор, оскільки належний йому акумулятор, який він використовував, був викрадений відповідачем. Крім цього, змушений на даний час неналежним чином експлуатувати свій автомобіль, оскільки внаслідок викрадення відповідачем його шин з дисками, які він використовував у осінньо-зимовий період, змушений на даний час експлуатувати автомобіль використовуючи автомобільні шини, що пристосовані для використання у літній час, так як невзмозі через матеріальне становище придбати собі нові шини. Враховуючи наведене, а також те, що позивач є інвалідом третьої групи, проживає один, протягом тривалого часу позбавлений можливості повноцінно користуватися належним йому транспортним засобом, змушений докладати додаткових зусиль для підтримання своїх життєвих зв’язків та укладу свого життя, суд вважає, що з врахуванням обсягу і розмірів моральних страждань позивача, моральна шкода завдана йому складає 700 грн.
Враховуючи наведене позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. Слід стягнути з відповідача в користь позивача 700 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, -
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1660 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди та 700 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позову – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 59,50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: