Справа № 2-2394/2009 року.

РІШЕННЯ

 І М Е Н Е М          УКРАЇНИ

     16 вересня  2009 р оку                                                                                     м. Кілія.

Кілійський  районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

 при секретарі Урсул Г.К.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, помічника прокурора Кілійського района Одеської області Стаценко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом                                              

ОСОБА_3

до

  ОСОБА_4

про

про захист честі, гідності та репутації, -

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_3 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та репутації та просить суд зобов’язати відповідача принести вибачення через газету «Наше время».

В судовому засіданні ОСОБА_3  та його представник ОСОБА_1  пояснили, що позивач разом з дружиною мешкають у АДРЕСА_1 Приймаючі до уваги, що у будинку відсутня центральна каналізація, до 01.09.2006 року вивіз стоків проводило КП «Житлосервіс». ОСОБА_3, як учасник бойових дій та інвалід Великої Вітчизняної війни, мав пільгу по вивозу стоків. З 01.09.2006 року КП «Житлосервіс» припинило вивіз стоків, у зв’язку з тим що мешканці будинку АДРЕСА_1 не сплачували вартість наданої послуги. Після чого мешканці будинку почали самостійно замовляти транспорт для вивозу стоків у різних організаціях. По цьому питанню проводилося зібрання мешканців будинку, та було прийняте рішення, що усі будуть щомісячно здавати певну суму грошей на оплату послуг по вивозу стоків,з зазначеним рішенням позивач був не згоден, тому гроші не здавав. У зв’язку з тим, що кожен раз вивіз стоків здійснюється різними приватними автівками, водії яких не можуть надати договір про надання послуг та тарифи, позивач позбавлений можливості отримувати пільгу за надання цієї послуги. Для захисту своїх прав ОСОБА_3 звернувся до Кілійського міського голови та прокурора Кілійського району Одеської області, але питання так і не було вирішене. 29.07.2007 року відбулося чергове зібрання мешканців будинку, на якому був присутній позивач, відповідач ОСОБА_4, який мешкає у АДРЕСА_2 та власники інших квартир. На зібранні обговорювалося питання про те, що ОСОБА_3 не сплачує гроші за вивіз стоків, у зв’язку з чим за АДРЕСА_1 виникла заборгованість. Позивач почав поясняти мешканцям, що він як інвалід війни та учасник бойових дій має пільгу по вивозу стоків, але у зв’язку з тим, що кожен раз вивіз здійснюють різні машини, він не може реалізувати своє право на отримання зазначеної пільги, тому сплачувати за це відмовляється, а також пред’явив відповідь з прокуратури. Після його пояснень ОСОБА_4 у присутності усіх мешканців будинку заявив: «Иди ты со своей бумажкой ….». «Сколько он воевал, те что воевали по настоящему их нет и косточек, он не воевал, а кур стрелял, сидел в камышах».

Таким чином ОСОБА_3 вважає, що своїми висловлюваннями ОСОБА_4 принизив його честь, гідність та репутацію і просить суд задовольнити його позов у повному обсязі.  

Представник прокуратури Кілійського району Одеської області Стаценко Вадим Миколайович позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно проживає у АДРЕСА_2, б. АДРЕСА_1. У тому ж будинку, у АДРЕСА_1, проживає позивач разом зі своєю дружиною. 29.07.2007 року відбулося чергове зібрання мешканців будинку, на якому був присутній він, позивач та інші власники квартир даного будинку. На зібранні обговорювалося питання, про заборгованість, яка виникла  у квартири позивача, за вивіз стоків. Він дійсно виступав на зібранні, але ніяких некоректних висловлювань на адресу позивача, або його дружини не допускав, нікого не ображав і не принижував, що і підтвердили допитані у судовому засіданні свідки.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , в судовому засіданні пояснили, що вони є власниками квартир у АДРЕСА_1. 29.07.2007 року відбулося чергове зібрання мешканців будинку, на якому були присутній вони, а також позивач та відповідач. На зібранні обговорювалося питання, про заборгованість, яка виникла  у квартири позивача, за вивіз стоків. Під час обговорення зазначеного питання виступав ОСОБА_4, але ніяких некоректних висловлювань на адресу ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_1 зі свого боку він не допускав.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню.

Так судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_1 мешкають у АДРЕСА_1 Позивач є інвалідом Великої Вітчизняної війни та учасником бойових дій, що підтверджується довідкою № 4/175 від 26.02.2007 року виданою Військовим комісаром Кілійського району та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.01.2000 року. До 01.09.2006 року вивіз стоків з зазначеного будинку проводило КП «Житлосервіс», яке з 01.09.2006 року припинило це робити, у зв’язку з тим що мешканці будинку АДРЕСА_1 не сплачували вартість наданої послуги, що підтверджується відповіддю Кілійського міського голови № 881/2.14 від 25.09.2006 року. Після чого мешканці будинку почали самостійно замовляти транспорт для вивозу стоків у різних організаціях. По цьому питанню проводилося зібрання мешканців будинку, та було прийняте рішення, що усі будуть щомісячно здавати певну суму грошей на оплату послуг по вивозу стоків,з зазначеним рішенням позивач був не згоден, тому гроші не здавав.  29.07.2007 року відбулося чергове зібрання мешканців будинку, на якому був присутній позивач, відповідач ОСОБА_4, який мешкає у АДРЕСА_2 та власники інших квартир. На зібранні обговорювалося питання про те, що ОСОБА_3 не сплачує гроші за вивіз стоків, у зв’язку з чим за АДРЕСА_1 виникла заборгованість, що підтверджується письмовим протоколом, який був складений за результатами зібрання та підписаний власниками 15 квартир.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної  інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також спростування цієї інформації.

У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу частина перша ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у ст. 16, 277 ЦПК.

Окрім того відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем зроблено не було, позиція ж відповідача навпаки підтверджується показаннями свідків, які були допитані у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

 У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та репутації – відмовити.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                               Балан М.В.