Справа 1 - 39/ 07

Постанова Іменем України

19 січня 2007 року                                                               Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого судді                                                   Окунь Т.В.

при секретарі                                                                         Гончар С.Т.

з участю прокурора                                                               Марченко О.А.

підсудного                                                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні з м. Комсомольську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст. 272 КК України,

Встановив:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості проти безпеки виробництва за таких обставин:

ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності і включений до ЄДР відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, виданому розпорядженням виконкому Комсомольської міської ради НОМЕР_1 від 31 березня 1997 року ( а.с. 121,126, 127). Основним видом діяльності ПП "ОСОБА_1" за КВЕД є виробництво готового одягу.

В Комсомольському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа, яка використовує найману працю, по даним реєстрації центру станом на 05.04.06 року значаться зареєстрованими 7 діючих договорів ( а.с. 143).

05 квітня 2006 року, в порушення п.З Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами /дачі Порядок/, затв. постановою КМУ №1631 від 15.10.2003 року, в приміщенні поАДРЕСА_2, яке ОСОБА_1 займає відповідно до умов договору суборенди нежилих приміщень від 18.01.2006 року ( а.с. 58), за вказівкою підсудного, при відсутності відповідного дозволу, в шахті ліфта, який с підіймальною спорудою і відповідно до п.18 Додатку №2 до Порядку, віднесений до об'єкті!.-; підвищеної небезпеки, проводились зварювальні роботи, пов'язані з необхідністю заземлення електричного обладнання в виробничих цехах, розташованих в орендованому підсудним приміщенні. Проведення згаданих робіт, які відповідно до п.39 Додатку №1 до Порядку віднесені до категорії робіт підвищеної небезпеки, було здійснене найнятими підсудним працівниками без отримання відповідного дозволу. Роботи проводились на першому поверсі приміщення при відчинених до шахти ліфту дверях.

Всупереч вимогам ст.13 Закону України "Про охорону праці" підсудний, як роботодавець не здійснив також належного контролю після  завершення зварювальних робіт відповідно до вимог з охорони праці, внаслідок чого двері в шахту ліфта залишились відчиненими, через що в цей день, близько 15-00 год. в шахту упала ОСОБА_2.

За висновком судово-медичної експертизи ( а.с.93-94) у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, що викликала струс головного мозку, крововиливи та саднини на тулубі та нижніх кінцівках, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Свою вину в пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_1 визнав повністю, і підтвердив, що 05 квітня 2006 року за обставин, зазначених в обвинувальному висновку, в приміщенні, яке він

орендує, за його вказівкою через виниклу необхідність проводились зварювальні роботи в шахті ліфта. Будь-який дозвіл на проведення згаданих робіт, через незнання, він не отримував, не проконтролював також процес їх завершення. Наступного дня, по приїзду на робочу, дізнався, що в шахту ліфта упала жінка. В цей же день двері ліфта були заварені зсередини. Потерпілій він оплатив лікування і відшкодував завдану шкоду.

Кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.272 КК України суд вважає вірною, оскільки він, як роботодавець, який в силу ст. 13 ЗУ "Про охорону праці" зобов'язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці і несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілої.

В судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінальної справи відповідно до ст.45 КК України.

Потерпіла проти закриття справи з цих підстав не заперечує.

Вирішуючи питання щодо можливості задоволення заявленого підсудним клопотання, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.45 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до роз'яснень, що містяться з п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005 року, такою, що вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочин або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

16.11.1996 року ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання і протягом: періоду з часу звільнення довів своє виправлення, за висновком ЛКК практично здоровий, працездатний, не потребує примусового лікування від наркоманії та алкоголізму, працює, за місцем проживання характеризується добре, після вчинення інкримінованого злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та повністю відшкодував завдані потерпілій збитки, чим довів дійове каяття, і не заперечує щодо закриття справи відносно нього відповідно до ст.45 КК України.

Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_1 злочин є злочином невеликої тяжкості, підсудний с особою, який підпадає під дію ст.45 КК України, суд з врахуванням думки учасників судового розгляду, вважає, що підсудний може бути звільнений від кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям.

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України, ст.ст.7-1, 282 КПК України, суд,

Постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 272 КК України провадженням закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до ст.45 КК України.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід скасувати.

На постанову суду протягом 7 діб з часу її проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.