Раздельнянский районный суд Одесской области
________________________________________________________________________________
Справа№ 2-770/2004
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: головуючого, судді – Герасимюк В.М., при секретарі – Кирилової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна цивільну справу за поданням Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського району управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
ВСТАНОВИВ:
Відділ державної виконавчої служби Роздільнянського району управління юстиції в особі державного виконавця Цюпи К.І. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, який за рішенням суду зобов'язаний до сплати аліментів на користь неповнолітньої дитини.
В обгрунтування заяви ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що на виконанні відділу знаходиться виконавчий лист № 2-770 від 01 липня 2004 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1\4 частини всіх його доходів щомісячно починаючи з 18.06.2004 року до повноліття дитини, тобто до 19.11.2016 року, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, 16 вересня 2009 року винесено постанову про відкриття провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-770 від 01.07.2004 року.
Боржник аліменти на користь дитини не сплачує, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 7277,64 грн. В ході виконання рішення суду державним виконавцем будь-якого якого майна боржника не виявлено . На неодноразові виклики державного виконавця боржник до відділу ДВС не з'являється, про причини неявки не повідомляє, від сплати боргу ухиляється, місце праці приховує. На теперішній час надійшла інформація, що боржник отримав закордонний паспорт і бажає виїхати за межі України
ОСОБА_1 про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних, встановлених судом обставин.
В ході розгляду подання судом встановлено, що 01 липня 2004 року Роздільнянським районним судом Одеської області було винесено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1\4 частини всіх його доходів щомісячно починаючи з 18.06.2004 року до повноліття дитини, тобто до 19.11.2016 року, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн.00 коп. Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.
Постановою державної виконавчої служби у Роздільнянському районі управління юстиції Одеської області від 16 вересня 2009 року відкрито виконавче провадження.
Згідно довідки виконавчої служби станом на вересень 2009 року заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів складає 7277,64 грн.
З метою виконання рішення суду державним виконавцем було здійснено перевірку наявності майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, однак таке майно не виявлено, про що свідчать довідка Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про, те що ОСОБА_1 не перебуває у них на обліку; довідка Роздільнянського центру зайнятості про те, що ОСОБА_1, як безробітний на обліку не перебуває, згідно довідки ГУ МВС України в Одеській області за комп’ютерними обліками ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області громадянин ОСОБА_1 не значиться, закордонним паспортом не документувався.
У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 14 Цивільно-процесуального кодексу України та статті 11 Закону України «Про судоустрій» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, в тому числі громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в"їзду в Україну громадян України».
Відповідно п.п. 2,5,8 ст. 6 зазначеного Закону, п.п. 24-26 Правил оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитиною їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (у редакції постанови КМУ від 24 березня 2004 року № 380) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24 березня 2008 року № 261X2008 визнане за необхідне вжиття додаткових заходів, спрямованих на посилення забезпечення захисту конституційних прав та свобод людини щодо належного виконання рішень судів, підвищення ефективності виконання рішень судів, зокрема, щодо удосконалення процедур, пов'Язаних із примусовим виконанням рішень судів.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Як наголосив Європейський суд з прав людини у п. 34 рішення, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» суд знову наголошує право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору та гарантії виконання судових рішень.
Статтею 217 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визнати порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає рішення.
Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, що є одним із заходів забезпечення виконання рішення суду.
Тому суд вважає за необхідне обмежити ОСОБА_6 право на виїзд за межі України до виконання зобов'язань щодо сплати аліментів за рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 липня 2004 року.
Керуючись ст.хт. 208-210,217 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Подання Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання виконавчого листа № 2-770 , виданого Роздільнянським районним судом 01 липня 2004 року про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7,
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня винесення ухвали і подачі апеляційної скарги, протягом 10 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: