АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 22-ц-14049/11                Головуючий суддя І інстанції Божко

Провадження № 22-ц/2090/3905/11        Суддя доповідач Ларенок В.І.

Категорія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Ларенка В.І.

суддів Міненкової Н.О., Колтунової А.І.,

при секретарі Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 11 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановила:

30. 03.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9 639 грн. 24 коп., моральної шкоди в сумі З грн., судових витрат 320 грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 500 грн.

В обґрунтування позовних він вимог посилався на те, що 5.12.2010 року відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем Опель-Вектра, державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху на автодорозі по вул. Леніна в м. Вовчанську Харківської області, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під його керуванням по довіреності.

Дана дорожньо-транспортна пригода трапиласявнаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.4 Правил дорожнього руху України. Постановою судді Вовчанського районного суду Харківської області від 28 лютого 2011 року про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної        пригоди провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

В результаті автомобілю, яким він керував по довіреності, були причинені технічніушкодження , а йому від пошкодження автомобіля матеріальний збиток на суму 9 639 грн. 24 коп., що підтверджується висновком авто товарознавчого дослідження Харківського НДІСЕ від 14.04.2011 року.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, посилаючись на те, що він не винний в скоєні ДТП. Що позивачем не доведений факт спричинення матеріальної та моральної шкоди. Крім того посилався на те, що збитки повинна відшкодовувати страхова компанія.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 11 липня 2011 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 9 639 грн. 24 коп., 5 000 грн. моральної шкоди, 320 грн. судових витрат та 400 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційної скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалите нове яким відмовити в задоволенні позову. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції. Крім того посилається на те, що підчас ухвалення рішення суду власник автомобіля ВАЗ 2101 вже отримав відшкодування заподіяної автомобілю шкоди внаслідок виплати йому страхового відшкодування.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду підлягає зміні.

Так, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди , заподіяної дорожньо-транспортної пригодою, районний суд виходив із того, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої пошкоджено автомобіль позивача, чим позивачу завдана матеріальна шкода.

Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним по справі доказам, вимогам ст.ст. 58, 60, 61, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.1166, 1187, 1188 ЦК України.

Судом встановлено, що 5.12.2010 року відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем Опель-Вектра, державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху на автодорозі по Леніна в м. Вовчанську Харківської області, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під його керуванням по довіреності.

Дана дорожньо-транспортна пригода трапилася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.4 Правил дорожнього руху України. Постановою судді Вовчанського районного суду Харківської області від 28 лютого2011 року про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 визнаний винним ускоєнні дорожньо-транспортної пригоди, провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.16 ).

Згідно до ч.4 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановленісудовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при ляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкове для суду, розглядає справу про цивільно-правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою.

А тому судова колегія вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що він не винний в скоєні дорожньо транспортної пригоди є нікчемним. Його вина в цьому встановлена повністю постановою судді від 28 лютого 2011 року.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується назагальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом., відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Факт, що збиток від пошкодження автомобіля ВАЗ 2101 складає на суму 9 639 грн. 24 коп., підтверджується висновком авто товарознавчого дослідження Харківського НДІСЕ від 14.04.2011 року ( а.с. 45-49 ). Підстав для сумніву якої у суда немає.

Однак приймаючи рішення про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9 639 грн. 24 коп. суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що цивільна правова відповідальність володільця транспортного засобу Опель-Вектра, державний номер НОМЕР_1, ( страхувальник - ОСОБА_1 В Ф.) була на момент виникнення ДТП застрахована Вовчанським і відділенням НАСК «Оранта». Власник автомобіля ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_3 : ОСОБА_3 отримала від страхової компанії в рахунок відшкодування матеріальної шкоди страхове відшкодування у розмірі 6 460 грн. 99 коп. Ці обставини підтверджуються листом страхової компанії та визнані сторонами по справі.

Згідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

А тому суд помилково стягнув з відповідача на користь позивача всю суму завданої матеріальної шкодиу розмірі 9 639 грн. 24 коп.

У даному випадку необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, тобто 3 178 грн. 25 коп.

Районний суд також прийняв неправильне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її здала, за наявності її вини.

Вина водія ОСОБА_1 в скоєні дорожньо - транспортної пригоди доведена вищевказаної постановою судді від 28 лютого 2011 року.

При цьому факт заподіяння позивачу моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням автомобіля якім він керував по довіреності, позивачем не доказана. Позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про відшкодування моральної шкоди про те, через ДТП у нього погіршилися стосунки із дружиною, виникла необхідність позичати гроші до. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 не є власником автомобіля, а керував їм по довіреності, власник автомобіля ОСОБА_3 отримала страхове відшкодування.

А тому судова колегія вважає необхідним скасуватирішення суду в цій частині та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч.І ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з ч 2 ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справі посправі приймав участь адвокат ОСОБА_4, суд присудів понесені витрати на правову допомогу на законних підставах.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарги на те, що позивач ОСОБА_2 не має права на відшкодування шкоди, оскільки власником автомобіля є ОСОБА_3, а Булах

О.В. тільки керував автомобілем і тому майнові права пошкодженням автомобіля

ОСОБА_2 не порушені - є безпідставними, тому що ОСОБА_2 хоч і не є власником автомобіля ВАВ 2010, але володіє ним на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а с.9 ).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст.

314,316, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 11 липня 2011 - змінити.

Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди до З 178 грн. 25 коп. та в рахунок понесених судових витрат до 51 грн.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині відмовити в задоволенні позову.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінвльних справ протягом 20 днів з дня набарання ним законної сили.

Головуючий

Судді