АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-156 /2007р.           Головуючий 1-ї інстанції Дірко І.І.

Категорія: ст. 186 ч. 2 КК        Доповідач апеляційної інстанції України                                         Дзюба Ф.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі: Головуючого: Карпія В.М. Суддів: Тимошевського В.П., Дзюби Ф.С. За участю прокурора: Багірової В.А., засудженого - ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.11.2006 р. яким :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження уродженця та жителя м. Миколаєва, раніше судимого:

-    30.11.2000 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 141 ч.2 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки

-    06.09.2001 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 141 ч.2, ст. 140 ч.2 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі, звільнений 26.05.2005 р. за відбуттям покарання

засуджено за ст. 186 ч.2 до 5 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю з вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.10.2006 року шляхом часткового складання покарань остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення майнової шкоди 1015 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому що 16 липня 2006 року, знаходячись в Каштановому сквері, розташованому по вул. Радянській в м. Миколаєві, відкрито з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої відкрито заволодів майном неповнолітньої ОСОБА_3 на суму 1015 грн., чим заподіяв законному представнику потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи своєї причетності до споєння злочину, просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове досудове слідство, мотивуючи тим, що при винесенні вироку суд не об'єктивно дослідив всі обставини справи та допустив суттєві порушення норм кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 в підтримку доводів апеляції, прокурора, яка просила вирок - суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково і показав, що дійсно 16 липня 2006 року він знаходився в Каштановому сквері з потерпілою, яка сама віддала йому сумку, а сама пішла в туалет. Він її не став чекати і з її сумкою пішов.

Вважає, що потерпіла його обмовляє, так як боїться зізнатися своїм батькам, що сама передала йому сумку.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що підсудного знає наглядно, так як бачила його в лікарні, коли провідувала свою ОСОБА_4.

16 липня 2006 року вона гуляла з ОСОБА_4 і біля 21 год. ЗО хв. зайшли в Каштановий сквер. ОСОБА_4 пішла в туалет, а вона сиділа на лавці. До неї підсів ОСОБА_1, який почав з нею розмовляти, а потім викрутив її палець, вирвав сумку і втік. З викраденого їй нічого не повернуто.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що в липні 2006 року вона лікувалася в лікарні, де познайомилася з підсудним та познайомила з ним потерпілу.

16 липня 2006 року вона з ОСОБА_3 гуляли в місті та біля 21 години зайшли в Каштановий сквер, де вона пішла в туалет, а ОСОБА_3 залишилася сидіти на лавці. Коли вона виходила з туалету, то ОСОБА_1 біг з сумкою ОСОБА_3, яка продовжувала сидіти на лавці. ОСОБА_1 намагалися догнати незнайомі люди.

З урахуванням цих доказів суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, скоєне повторно.

Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що судом були допущені суттєві порушення норм кримінально-процесуального законодавства, так як не задовольнялися його клопотання про виклик свідків та фіксування процесу технічними засобами, є надуманими, так як згідно протоколу судового засідання такі клопотання взагалі не заявлялися. Після постановления вироку засуджений ОСОБА_1 знайомився з матеріалами справи і протоколом судового засідання, але в установленому порядку зауважень не надавав.

Клопотання підсудного про проведення відтворення обстановки і обставин події судом розглянуто згідно з законом.

При вивченні матеріалів справи, порушень кримінально-процесуального законодавства під час досудового та судового слідства, які могли бути підставами для скасування чи зміни вироку, не виявлено.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1, без змін.

Головуючий: