Справа 534/2547/14-к
Провадження 1-кс/534/230/14
Ухвала
Іменем України
02 жовтня 2014 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі головуючого судді Окунь Т.В.
при секретарі Гончар С.Т.
з участю прокурора Замулко О.А.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,
встановив:
30 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого Комсомольського МВ УМВС, якою йому було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи.
Незаконність постанови, що оскаржується ОСОБА_1 обгрунтовує неповнотою досудового розслідування та невідповідністю висновків слідчого фактичним матеріалам справи.
Суд, заслухавши думку прокурора та дослідивши представлені у справі матеріали, наголошує про наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2013 року, приблизно о 21-00 год. ОСОБА_2Ф, керуючи автомобілем «Daewoo» «Sens Т13110», з д.н. НОМЕР_1, рухаючись в м. Комсомольську по вул.. Горького в напрямку вул. Дніпровської, в порушення вимог п.12.3 ПДР здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого заподіяв останньому закриту поєднану травму тіла з забоєм лівої скроневої долі головного мозку, крововиливом під тверду мозкову оболонку лівої півкулі,раною в правій тьмяно-скроневій ділянці голови, переломом правої лопатки, саднами в області правої лопатки та правої бокової стінки живота, переломом верхньої третини малогомілкової кістки правої гомілки, саднами на нижніх кінцівках, які за висновком експерта утворились від дії тупих, твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, який рухався, що могло стати за обставин та в термін, що вказані в постанові слідчого, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров’я.
19 квітня 2013 року до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з первинною правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України.
Через рік і п’ять місяців потому – 22 вересня 2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні згаданого порушення, і ще через 2 дні – 24 вересня 2014 року слідчим було зроблене повідомлення про завершення досудового розслідування.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення комплексної експертизи, слідчий, попри вимоги ст.242 КПК України, яка зазначає про те, що експертиза проводиться для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зазначив про те, що «зібрано достатньо доказів для складення обвинувального акту», отже, питання необхідності призначення експертизи з огляду її значимості для кримінального провадження слідчим не вирішувалось взагалі.
В свою чергу, оскаржуючи згадану постанову, адвокат, посилаючись на її незаконність, зазначає про ряд суперечностей, в т.ч. між висновками судових експертиз та їх невідповідності матеріалам справи.
Так, як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3 був госпіталізований до Комсомольської ЦМЛ двічі: вперше - з 18.04.2013 року до 03.05.2013 року і був виписаний на амбулаторне лікування з діагнозом: основний – перелом правої лопатки, супутній – ЗЧМТ, забій головного мозку, забійна рана голови.
Повторна госпіталізація відбулась через 12 днів – 15 травня 2013 року, де, окрім попереднього діагнозу, додатково був встановлений діагноз: консолідуючий перелом голівки правої малогомілкової кістки.
Питання подібного розриву в часі між встановленими діагнозами слідчим об’єктивно не досліджувалось.
В свою чергу, на висновок судово-медичної експертизи посилається судовий автотехнік, який у своєму висновку зазначає про те, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження в їх сукупності утворились від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля і в момент ДТП потерпілий міг бути обернений правим боком /а отже, за версією слідства рухався зліва направо/ до транспортного засобу та знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні, а положення пішохода в момент наїзду згідно даних СМЕ протирічать показанням водія ОСОБА_2 в частині напрямку руху пішохода справа наліво. Автотехнічний висновок зроблений експертом в двох варіантах /а.с. 100-105/, в т.ч. на підставі показань потерпілого, який /згідно із протоколами його допиту /а.с. 25,26/ не пам’ятає ні напрямку власного руху, ні моменту «зіткнення з автомобілем»
Крім того, характер механічних ушкоджень та їх розташування на автомобілі /виключно на правій передній стороні/ не досліджувався слідчим з огляду на можливу динаміку руху автомобіля і пішохода, в сукупності з характером діагностованих у останнього /з перервою в 12 днів/ тілесних ушкоджень.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в Постанові Пленуму ВСУ “Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах ”, комплексна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.
Отже, зміст експертних висновків, як одного з джерел доказування в кримінальному праві в сукупності з іншими матеріалами справи, зумовлюють необхідність розширення експертного дослідження та його проведення за участю декількох фахівців у різних галузях права, клопотання захисника щодо призначення комплексної експертизи у даній справі є слушним і заслуговує на увагу, з огляду на що, суд, керуючись ст.. 307 КПК України,
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 29.09.2014 року.
Зобов’язати слідчого призначити у справі комплексну судово-медичну, транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, внесеному до ЕРДР 19.04.2014 року.
Постанова суду є остаточною оскарженню не підлягає
Суддя підпис ОСОБА_4
З оригіналом вірно:
Суддя Т.В. Окунь