СПРАВА № 2-722/09

Рішення

Іменем України

01 жовтня 2009 року                                        Комсомольський міський суд

                                               Полтавської області

в складі головуючого судді                           Окунь Т.В.

при секретарі                                   Гончар С.Т.

з участю позивача                               ОСОБА_1

представника позивача                                                                        ОСОБА_2

представника відповідача                            ОСОБА_3

представника третьої особи                                                                ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Комсомольську цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 /третя особа на стороні відповідача: Гаражне товариство №1/ про усунення перешкод в користуванні майном,

встановив:

В березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_5, в якому просить зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належним їй на праві приватної власності погребом № 263, розташованим в гаражному товаристві №1 по вул. Строна в м. Комсомольську шляхом зобов’язання відповідача демонтувати самовільно збудований гараж.

Зазначені вимоги,  підтримані позивачем в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на порушення ОСОБА_5 норм та умов будівництва, всупереч вимогам яких відповідач самовільно побудувала гараж, внаслідок чого була зайнята бетонна стінка і частина поверхневого покриття її погреба, із знищенням його кришки. За посиланням позивача гараж побудований відповідачкою в такий спосіб, що перешкоджає безпосередньому доступу до її погреба.

Уповноваживши відповідним дорученням представляти свої інтереси в суді  ОСОБА_3, відповідач до суду не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.  

  В судовому засіданні обґрунтовуючи заперечення проти позову, ОСОБА_3 зазначила, що позов пред’явлено з надуманих мотивів, побудований ОСОБА_5 гараж не перешкоджає будь-яким чином ОСОБА_1 користуватися погребом, з огляду на що просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - голова гаражного товариства №1 заперечив сам факт користування ОСОБА_1 погрібом протягом останніх 5-ти років. Місце будівництва гаража відвідував особисто, оскільки намагався вирішити конфліктну ситуацію між сторонами, складав відповідні акти обстеження, в т.ч. комісійні, під час складення яких будь-яких перешкод щодо доступу до погребу ОСОБА_1 виявлено не було. Вирішення спору залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає  до задоволення з таких мотивів:

Судом встановлено, що  04 лютого 1987 року  на підставі рішення виконкому Комсомольської міської ради від 15 січня 1987 року № 28 (а.с. 4) ОСОБА_1 був виданий ордер  № 1054 про посвідчення права власності ОСОБА_1 на побудований нею погріб № 263 в товаристві по експлуатації гаражів та погребів /державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на погріб станом  на 01 жовтня 2009 року не проведена/, в членстві якого позивач перебувала до 02 вересня 2008 року. 02 вересня 2008 року на засіданні правління гаражного товариства №1 було прийняте рішення, яким позивача було виключено з членів товариства через неуплату членських взносів на протязі останніх 10- ти років (а.с. 70-75).

Голова товариства суду показав, що погрібом ОСОБА_1 взагалі не користувалась протягом останніх 5-ти років,  а спір з приводу порушення її права користування погрібом виник лише після того, як навскоси з її погрібом ОСОБА_5 був збудований гараж. Голова показав суду, що неодноразово, за скаргами ОСОБА_1 на місце будівництва приїздили комісії, і в підсумку, після проведення  інспекцією ДАБК у Полтавській області позапланової перевірки на забудовника ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене  ст.97 КУпАП. За висновком комісії забудовником було здійснене самовільне будівництво споруди гаража без дозволу та затвердженого проекту (а.с. 24-26).

Постановою інспекції ДАБК від 28 жовтня 2008 року ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. (а.с. 27).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач послалась саме на факт самовільного будівництва, як доказ її порушенного права на користування погрібом.

Разом з тим, в контексті ст.15 ЦК Україн право на захист порушеного права виникає у особи в разі його порушення , а способи захисту порушеного права прямо передбачені ст.16 ЦК України.

Доводячи суду обгрунтованість заявлених вимог, позивач просить винести рішення про захист порушенного права шляхом зобов’язання відповідача демонтувати самовільно  збудований гараж, тобто припинити дію, яка порушує право.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Комсомольської міської ради № 46 від 28 січня 2009 року (а.с. 29) ОСОБА_5 наряду з іншими забудовниками було надано дозвіл на оформлення необхідних документів на збудований на території гаражного товариства №1 по вул. Строни –15-а гараж.  18 лютого 2009 року Кременчуцьким бюро МБТІ на згаданий гараж № 235 було виготовлено технічний паспорт (а.с. 30).

Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених сторонами доказів, з  врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про відсутність факту порушення права позивача на користування погребом внаслідок самовільно збудованого відповідачем гаража з таких мотивів:

Окрім посилання на самовільне будівництво, наслідки якого усунуті відповідачем на час розгляду справи судом, позивач, без надання будь-яких доказів послалась на ту обставину, що внаслідок будівництва була зайнята бетонна стінка і частина поверхневого покриття її погреба із знищенням його кришки. Крім того,  після будівництва гаража в її погрібі почала “мокріти стіна”.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача надала суду комісійний акт огляду місця розташування погребу ОСОБА_1, згідно з яким будь – яких перешкод в користуванні погрібом внаслідок будівництва гаража встановлено не було ( а.с. 38). До матеріалів справи долучена також схема розташування погреба по відношенню до гаража (а.с. 49), із змісту якої не вбачається наявності перешкод для  безпосереднього доступу до погреба ОСОБА_1

Факт будь-яких перешкод для користування ОСОБА_1 належним їй погрібом внаслідок здійсненого ОСОБА_5 будівництва не підтвердив також голова гаражного товариства – ОСОБА_4, який показав суду, що неодноразово, після початку будівництва, виїзджав на місце, в т.ч. із складанням актів та відповідних схем. Чисельні скарги ОСОБА_1 назвав нічим іншим, як її черговою спробою скаржниці отримати від майбутнього власника гаража компенсацію вартості її погреба.

Аналогічні показання надала суду представник відповідача, яка підтвердила суду,  що ОСОБА_5 через безпідставність пред’явленої ОСОБА_1 вимоги відмовилась сплачувати останнїй компенсацію.  

Нарешті,  наявність будь-яких візуальних перешкод в користуванні погрібом не була виявлена також судом під час огляду доказів на місці їх розташування, що підтверджене в матеріалах справи протоколом огляду погріба та долученими до нього  фотознімками.

Приймаючи до уваги положення ст.59 ЦПК України щодо допустимості доказів, та враховуючи, що  обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування  /в даній ситуації – порушення норм і стандартів будівництва , з врахуванням того, що позивачу судом роз’яснювались наслідки невчинення процесуальних дій /а.с11/,   і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд вважає, що самі по собі пояснення позивача стосовно допущених відповідачем порушень норм будівництва не є тіми доказами, які дають суду  підставу дійти висновку про обгрунтованість заявлених вимог і  задоволення пред’явленого  позову.  

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Комсомольський міський суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

               Суддя                                                                                  Т.В.Окунь