Справа № 2-423/09

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року.                                                                                                   смт. Добровеличківка

                        Добровеличківський районний суд  Кіровоградської області в складі суду:

Головуючого судді :                                                                                                     Ведющенко В.В.    

при секретарі                                                                                                                 Тарасенко Т.С.

за участю прокурора  в процесі                                                                                   Гаврилюка Р.В.

представника позивача ВАТ „ Ощадний банк України”                                          Грінченко В.В.                      

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну  справу за позовом філії Добровеличківське відділення № 2979 ВАТ “Державний ощадний банк “України” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по кредитному договору вчиненому в письмовій формі.,-  

ВСТАНОВИВ:

      Філія - Добровеличківське відділення № 2979 ВАТ “Державний ощадний банк України” звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по кредитному договору. Позов мотивовано тим, що згідно кредитного договору №259 від 17 червня 2008 року укладеного між філією - Добровеличківське відділення  № 2979 ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_3, відповідачу був наданий грошовий кредит на придбання автомобіля – Богдан DF-30 в сумі 55 000,00 грн., з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16 жовтня 2013 року зі сплатою 18% річних за користування кредитом. 20.10.2008 року до кредитного договору була укладена додаткова угода №5 зі зміною процентної ставки, яка становить 20%.  Згідно платіжного доручення № 1615 від 18.06.2008 року кошти в сумі 55 000,оо гривень були перераховані в ТОВ „ Український автомобільний  холдінг”. Відповідач придбав під заставу автомобіль Богдан DF-30, бортовий –С, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, договір застави автомобіля ВКО №735979 від 18.06.2008 року до кредитного договору № 259. До кредитного договору № 259 було укладено  договір поруки № 259/П з співвідповідачем ОСОБА_4, яка є стороною по договору і взяла на себе зобов”язання відповідати перед банком по зобов”язанню боржника по кредитному договору № 259 від 17.06.2008 року. Відповідач ОСОБА_3 забов”язання за кредитним договором № 259 від 17.06.2008 року не виконав, ухилився від погашення заборгованості по кредитному договору в зв”язку з чим позивач  надсилав повідомлення № 375 від 14.07.2009 року та № 544 від 25.08.2009 року, але на момент звернення до суду в добровільному порядку заборгованість не сплачена. В зв»язку з викладеним позивач просить винести  рішення суду, яким достроково розірвати кредитний договір № 259 від 17.06.2008 року та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь філії – Добровеличківське відділення № 2979 ВАТ “Державний ощадний банк України” заборгованість в сумі 61 577,57 гривень, яка включає в себе заборгованість по кредиту та відсотки за користування  кредитом та судові витрати по справі.    

      Представник позивача ВАТ  „Державний Ощадний банк України” Грінченко В.В. позовні вимоги  в судовому засіданні підтримала повністю, суду пояснила, що відповідачі не виконали умови кредитного договору не сплатили  у строки визначені умовами  кредитного договору заборгованості по кредиту та не сплатили відсотки за користування кредитом.

    В судовому засіданні  прокурор позовні вимоги  підтримав повністю.

    Співвідповідачі в судове засідання не з”явились про день час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. За даних процесуальних обставни, суд вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених позовних вимог з постановлянням рішення у справі в загальному порядку.

    Заслухавши пояснення представника позивача ВАТ ?ержавний Ощадний банк України”, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін: 17 червня 2008 року ВАТ “Державний Ощадний банк України” (кредитор) в особі керуючої Добровеличківським відділенням № 2979 Дьяченко Т.В. уклав договір з ОСОБА_3 (позичальник), про надання кредиту в сумі 55 000,00 гривень на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16 жовтня 2013 року зі сплатою 18% річних за користування кредитом на придбання автомобіля – Богдан DF-30 (а.с.11-18); 20.10.2008 року була укладена до кредитного договору додаткова угода №5 від 20.10.2008 року зі зміною процентної ставки, яка становить 20% (а.с.19); Згідно платіжного доручення № 1615 від 18.06.2008 року кошти в сумі 55 000,оо гривень були перераховані в ТОВ „ Український автомобільний  холдінг” (а.с.34); Відповідач придбав у заставу: автомобіль Богдан DF-30, бортовий –С, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, договір застави автомобіля ВКО №735979 від 18.06.2008 року до кредитного договору № 259 (а.с.20); Згідно п.3.2.1 кредитного договору №259 Банк вправі вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов”язань за цим договором; Згідно п.3.3.6. кредитного договору у разі порушення умов кредитного договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, комісійних винагород та штрафних санкцій. Порушуючи умови кредитного договору відповідач порушив п.1.4 договору про своєчасне та повне погашення кредиту та плату процентів за користування грошовими коштами. Відповідно до розрахунку заборгованості (а.спр.6)  заборгованість відповідача перед ВАТ „ Державний Ощадний банк України” складається з суми кредиту – 53 145,42 грн., відсотків за користування кредитом  - 8 432,15 грн. Згідно п.1.1. договору поруки № 259/П від 17.06.2008 року (а.с.22), який укладено між ВАТ „ Державний Ощадний банк України” (кредитор) в особі керуючої Добровеличківським відділенням № 2979 Дьяченко Т.В. уклав та ОСОБА_4 , остання зобов»язалась нести солідарну відповідальність за виконання боржником всіх його зобов»язань за основним договором. Не зважаючи на неодноразові попередження відповідач та поручитель ухиляються від виконання обов»язків по сплаті грошового боргу.

    Відповідно до  ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов”язується  повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 651 ч.2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача, ґрунтуються на  нормах чинного цивільного законодавства  та кредитного договору укладеного між ВАТ „ Державний Ощадний банк України” в особі керуючої Добровеличківським відділенням № 2979 Дьяченко Т.В. та ОСОБА_3. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не виконав умов договору та не виконав взяте на себе дійсне зобов”язання згідно з умовами договору, щодо повернення суми кредиту та  сплати процентів за користування кредитом. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю шляхом стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як поручителя) солідарно грошової суми заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків за користування грошовими коштами у відповідності до умов укладеного кредитного договору  в сумарному грошовому виразі в сумі 61 577 грн. 57 коп. В зв»язку  з встановленням судом факту істотного порушення відповідачем по справі істотних умов договору, яке виразилось в порушенні зобов»язання  відповідача сплатити суму грошового боргу та відсотків за користування кредитом, суд вважає, що вимога позивача про розірвання кредитного договору між сторонами обґрунтована і підлягає повному задоволенню в судовому порядку.

    На підставі наведеного, керуючись ст.1054, 526, ст. 651ЦК України, ст. 212-215,ст.293 ЦПК України, суд-                                                              

  ВИРІШИВ:

    Позов - задовольнити повністю.      

Розірвати кредитний договір № 259 від 17.06.2008 року укладений між ВАТ „ Державний Ощадний банк України” Добровеличківське відділення № 2979 та ОСОБА_3.

    Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4, жительки АДРЕСА_1 на користь ВАТ „ Державний Ощадний банк України” Добровеличківське відділення № 2979, р/р 37399905 МФО 323839, Код 02761743, солідарно, в рахунок оплати грошової позики та відсотків за користування позикою, у сумі 61 577 грн. (шістдесят одна тисяча п”ятсот сімдесят сім гривень) 57 коп.  та  судові витрати по справі в сумі 735 грн. (сімсот тридцять п”ять гривень) 78 коп.

              Рішення суду вступає в законну силу  через десять днів з моменту його проголошення в разі не надходження до суду першої інстанції в цей же строк документів апеляційного провадження. Рішення суду може бути піддане апеляційному оскарженню шляхом подачі до Апеляційного суду Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд апеляційної скарги на протязі двадцяти днів з моменту подачі до Добровеличківського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до суду першої інстанції, який розглянув справу по суті на протязі десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                                      В.Ведющенко