Справа №2-21/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року                               м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

          секретаря судового засідання Харків М.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів справу за позовом прокурора Радехівського району в інтересах Нововитківської сільської ради Радехівського району до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд припинити право власності відповідача на земельну ділянку площею 2га в АДРЕСА_1 та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в обґрунтування останніх показав, що прокуратурою Радехівського району було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земельних ділянок Нововитківської сільської ради. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 не маючи відповідного дозволу державних органів з питань використання та охорони земельних ресурсів, на земельній ділянці, відведеній йому для ведення особистого селянського господарства, зняв верхній родючий шар землі. При цьому організував на цій земельній ділянці промислове видобування піску, незаконно і самовільно змінивши тим самим її цільове призначення. Позовні вимоги просить задоволити.

Відповідач позовні вимоги визнав та у судовому засіданні показав, що йому на території Нововитківської сільської ради була відведена земельна ділянка розміром 2га для ведення особистого селянського господарства. Не змінивши у встановленому законом порядку цільове призначення вказаної земельної ділянки, він самовільно, без відповідного на те дозволу зняв верхній родючий шар землі та розпочав видобування піску, який в подальшому реалізовував.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, покази відповідача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що позов слід задоволити із наступних міркувань.

З Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 виділена земельна ділянка загальною площею 2га на території с.Новий Витків для ведення особистого селянського господарства (а.с.5).

Статтею 91 Земельного Кодексу України на власників земельних ділянок покладено обов’язки, серед яких визначено забезпечувати їх використання за цільовим призначенням. Аналогічна норма визначена і у ст.373 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.168 Земельного Кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Згідно ст.211 Земельного Кодексу України за порушення земельного законодавства, зокрема за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, громадяни несуть встановлену законом відповідальність.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позовних вимог відповідачем та норми ст.143 ЗК України, відповідно до яких примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється у разі її використання не за цільовим призначенням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, а від так такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності із вимогами ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути із відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,215 ЦПК України та ст.ст.91,143, 168,211 ЗК України та ст.ст.373,378 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на земельну ділянку площею 2га в АДРЕСА_1, яка перебуває у власності останнього на підставі Державного акта серії НОМЕР_1.

Державний акт серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на право власності на земельну ділянку площею 2га, що знаходиться в АДРЕСА_1, визнати недійсним.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 51грн. судового збору та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий