Справа № 2 - 1345/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Петушкова С. А.,
при секретарі – Безкоровайній А. І. ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Галина» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди, -
УСТАНОВИВ :
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в сумі 1975 грн., 3600 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку та 2000 грн. в відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що працював у відповідача, який заборгував йому вказану суму, добровільно її не виплачує. Діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, що виразилася в моральних стражданнях через неможливість отримати винагороду за свою працю. Факт не розрахунку з ним встановлено вироком суду від 20. 02. 2008 року.
Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що позивач здійснив у неї крадіжку та вона звернулася до Олександрійського МВ УМВС з відповідною заявою, він у неї нічого не заробив. В останнє судове засідання позивач не явився без повідомлення причини, суд ухвалив закінчити розгляд справи без її участі.
Судом встановлено наступне. Позивач з 4. 07. 2006 року по 10. 06. 2007 року працював водієм в СФГ «Галина». Голова СФГ ОСОБА_2 взяла у позивача трудову книжку, але наказ, чи розпорядження про прийняття його на роботу виданий не був, позивач був допущений до роботи, а трудову книжку вона позивачеві повернула. За таких обставин згідно ст. 24 КЗпП вважається, що трудовий договір укладений. Позивач працював на автомобілі, отримував дорожні листи, та звітував про виконану роботу здаючи їх бухгалтеру ОСОБА_3 , яка вела облік та нараховувала заробітну плату. До 1 січня 2007 року, зарплата нараховувалася регулярно, готівкою, без відомості. Після цього, зарплата стала виплачуватися нерегулярно, бухгалтер пояснила, що заборгованість ній станом 1.06.2007 року складає 1975 грн.
З огляду журналу реєстрації виконаних робіт та виплачених коштів, оглянутого в судовому засіданні, видно, що даний журнал не має будь-яких ознак бухгалтерського документу, фактично, робота позивача на підприємстві не реєструвалася, однак, в журналі мається запис про заборгованість підприємства перед позивачем на вищевказану суму.
Таким чином, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем боргу із заробітної плати на час звільнення на вказану суму.
Вказані факти підтверджені вироком Олександрійського міськрайонного суду від 20. 02. 2008 року, яким ОСОБА_2 засуджена за ст. 172 ч. 1 КК, за те, що працюючи фермером-керівником селянського фермерського господарства „Галина", зареєстрованого розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 478-р від 23.12.1998 року та розташованого в селі Пустельниково Олександрійського району Кіровоградської області, являючись особою відповідальною за організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов'язки на господарстві та яка, згідно положень статуту, має право приймати на роботу, визначати права, обов'язки, компетенцію і звільнення як членів господарства, так і найманих робітників, накладати міри заохочення та стягнення, затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку, укладати договори й трудові угоди з найманими робітниками, діючи з особистої зацікавленості, в порушення вимог ст. ст. 21 та 24 Кодексу Законів про працю України, які дають визначення поняття трудовий договір, а також про порядок укладення трудових договорів, використовувала на господарстві протягом липня 2006 року - червня 2007 року найману працю ОСОБА_1 та протягом вересня 2006 року - серпня 2007 року - ОСОБА_4 без оформлення трудових відносин згідно чинного трудового законодавства.
При цьому, керівник СФГ „Галина" ОСОБА_2 з найманими працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 трудових договорів не укладала, записи у трудові книжки внесені не були, табелі обліку робочого часу не велися.
Щодо доводів представника відповідача про те, що позивач завдав їй шкоди злочином, то дана обставина не впливає на спір про заробітну плату жодним чином. Відповідач не звернувся до позивача з відповідним позовом, Олександрійським МВ УМВС з даного приводу рішення не приймалося.
Крім вищевикладеного, доводи позивача підтверджуються матеріалами кримінальної справи, а саме: копіями дорожніх листів вантажного автомобіля № 000187, № 001288, № 000193, № 000184, № 000189, № 001891, які виписані на водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про перевезення вантажів; накладними № 19, №18, №19, №23, 36 виписаних на ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про перевезення вантажу; довідкою Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернат № 2315 від 13.09.07 р. про те, що водієм ОСОБА_4 у липні та серпні до школи завозилося згідно накладних вугілля; актом перевірки № 11-21-015/1189 територіальної Державної інспекції праці у Кіровоградській області, згідно якого на підприємстві протягом липня 2006 р. - червня 2007 року працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без оформлення трудових відносин.
Згідно із ст. 116 КЗпП, п ри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення заробітної плати, підлягають задоволенню.
Діями відповідача позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка виражається в моральних стражданнях через неможливість вчасно отримати винагороду за свою працю, суд оцінює завдану моральну шкоду в 300 грн.
Щодо стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, то суд приходить до наступного.
Згідно із ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Як встановлено вище, позивач не отримував фіксованої заробітної плати не був оформлений належним чином на роботу, облік робочого часу та виконаних робіт підприємством належним чином не вівся. Враховуючи викладене, слід виходити при визначенні суми середнього заробітку із мінімальної заробітної плати по Україні у відповідний період.
На час, коли позивач припинив роботу у відповідача, мінімальна заробітна плата становила 400 грн. Він просить стягнути на його користь 3600 грн. в відшкодування середнього заробітку. Враховуючи час, що пройшов з моменту його звільнення, ці його вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог про стягнення витрат на отримання юридичної допомоги, то вони відшкодовуються тільки в разі якщо представник позивача брав участь у судовому засіданні, а тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
З відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК, слід стягнути на користь держави судовий збір, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 115 – 117, 237 – 1 КЗпП, ст. ст. 88 , 209 , 214, 215, 218 ЦПК, суд, -
ВИРІШИВ:
Стягнути з СФГ «Галина» на користь ОСОБА_1 заборговану йому заробітну плату в розмірі 1975 грн., 3600 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку та 300 грн. в відшкодування моральної шкоди, а усього – 5875 грн., та на користь держави – 58, 75 грн. судового збору, та 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на юридичну допомогу в сумі 200 грн., ОСОБА_1 – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду, або апеляційну скаргу на нього до Апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня ознайомлення з його повним текстом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: