26.05.2011

Справа № 2 -123 /11 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2011 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н. А.,

при секретарі - Ковальової С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» про визнання договору недійсним, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (Найменування ВАТ «ОСОБА_5 Аваль» було змінено на ПАТ «ОСОБА_5 Аваль»).

Позивач вказував на те, що 29 червня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/08-112/47942. Згідно договору банк надав останньому кредит у розмірі 3000 дол. СІНА строком на 36 місяців з до 29 червня 2009 року. В свою чергу відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних та здійснення повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 перед банком також було укладено договори поруки з ОСОБА_4 І ОСОБА_1, які поручились нести солідарну відповідальність за невиконання умов договору.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_7 з 15 листопада 2008 року не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, просив суд розірвати кредитний договір і стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 1325,58 дол. США.

В травні 2010 року ОСОБА_2П, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулися до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» про визнання кредитного договору недійсним.

Позивачі вказували на те, що умови кредитного договору є несправедливими і такими, що порушують положення Закону України «Про захист прав споживачів, оскільки перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець не повідомив споживача у письмовій формі про наявні форми кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. В кредитному договорі банк також не зазначив детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Посилаючись на те, що банком не надано споживачу інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, чим введено останнього в оману при його укладенні, просили суд визнати недійсним кредитний договір.

Ухвалою суду від 16 березня 2011 року позов ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В подальшому позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 неодноразово уточнювали свої вимоги. Вказуючи на те, що умови договору істотно обмежують

права споживача, та такими неправомірними діями банку завдано моральну шкоду, просили суд визнати недійсним кредитний договір та стягнути на користь ОСОБА_2 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача і позивач ОСОБА_1 підтримали і позов, просив про його задоволення. Представник відповідача, в судове засідання не » з’явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/08-112/47942. Згідно договору банк надав йому кредит у розмірі 3000 дол. США строком на 36 місяців до 29 червня 2009 року. В свою чергу відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних та здійснення повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 перед банком було укладено договори поруки з ОСОБА_4 І ОСОБА_1, які поручились нести солідарну відповідальність за невиконання умов договору.

Відповідно до п.3 ст.3 та ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч.1 ст.230 ЦК України правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона навмисно замовчує існування обставин, які мають істотне значення і можуть перешкодити вчиненню правочину.

Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст.1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з текстом укладеного між сторонами кредитного договору такі умови договором передбачено.        *

При укладенні кредитного договору від 29.06.2006 року між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» і ОСОБА_2 останній був ознайомлений з його умовами та погоджувався з умовами договору.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, при укладенні кредитного договору і договорів поруки позивачам було надано відповідачем інформацію щодо умов кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 27, 31, 36).

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» є необгрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 14,15, 209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» про визнання договору недійсним, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя: Н.А. Спінчевська