АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 2262 / 2009р.                                 Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                          Куліш Ю.В.                                                                                                                    

                                                                                  Суддя-доповідач:  Обідіна О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  27 серпня 2009 року                                                                                              м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

          Головуючого            Обідіної О.Ї

          Суддів :         Прядкіної О.В., Чернова С.І.  

          При секретарі :          Киві А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6  на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Октябрського районного відділу РАЦС Полтавського МУЮ про встановлення часток у спільному майні подружжя, визнання права власності на частку майна в порядку спадкування після померлого, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання розірвання шлюбу фіктивним, зобов'язання анулювати свідоцтво про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП ПБТВІ "Інвентаризатор" про визнання часток   у спадковому майні, визнання права власності на спадкове майно, визнання договору купівлі-продажу недійсним, , визнання права власності на 1/2 частину квартири,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та жінки ОСОБА_7, без шлюбу в період з 29 червня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено частки квартири АДРЕСА_1 подружжя у рівних частках, а саме:

-     за ОСОБА_9 - 1/2 частину;

-     за ОСОБА_7 - 1/2  частину.

                Встановлено частки на автомобіль ВАЗ 210990 днз. НОМЕР_1 подружжя у рівних частках, а саме:

-     за ОСОБА_9 - 1/2 частину;

-     за ОСОБА_7 - 1/2  частину.

Визнано право власності за ОСОБА_7 на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1, в тому числі в порядку спадкування 1\8 частини квартири після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_7 на 5/8 частин автомобіля НОМЕР_1, в тому числі в порядку спадкування 1\8 частини автомобіля після померлого ОСОБА_9

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_7  відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано право власності за ОСОБА_4 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_4 на 1/8 частину автомобіля ВАЗ 210990 днз. НОМЕР_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/8 частину автомобіля ВАЗ 210990 днз. НОМЕР_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_6 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

Визнано право власності за ОСОБА_6 на 1/8 частину автомобіля ВАЗ 210990 днз. НОМЕР_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_9

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення та ухвалити нове про відмову  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та задовольнивши їх вимоги, мотивуючи це порушенням судом норм процесуального права та матеріального права, невідповідністю  висновків суду фактичним обставинам справи , недоведеністю обставин, що мають значення для справи , які суд помилково вважав встановленими  внаслідок невірної оцінки доказів по справі.  

Апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 309 ч.1 п. 2,4  ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав  встановленими, порушення або неправильне застосування  норм матеріального  або процесуального права.

По справі встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 перебували в  зареєстрованому шлюбі з 1999 р. Спільних дітей не мали, але ОСОБА_9 від попереднього шлюбу мав неповнолітнього сина ОСОБА_6, 1993 року народження.

Подружжю  на підставі  договору купівлі-продажу  від 08.12.2000 р. в рівних частках належала  квартира АДРЕСА_2.

02.12.2005 р. ОСОБА_9 та ОСОБА_7,  кожний в  рівній частці, продали   вказану квартиру матері останній - ОСОБА_8, про що уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.

В травні 2005 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_9  подали  до органів РАЦС спільну  заяву про розірвання шлюбу.

29.06.2005 р.  шлюб  між ОСОБА_7 та ОСОБА_9   розірвано ( актовий запис   №328  від  29.06.2005 р.) , про що   сторонам  видано відповідне свідоцтво .

18.02.2006 р. ОСОБА_9  придбав автомобіль  ВАЗ  210990, 2004 року  випуску , а 23.02 2006 р. йому видано  свідоцтво  про реєстрацію транспортного  засобу.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.09.2006 р. ОСОБА_9  придбав  однокімнатну  квартиру  АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_9  помер.

Задовольняючи позовні вимоги про   встановлення  факту проживання однією сім»єю як  чоловіка ОСОБА_9 та ОСОБА_7 як дружини в період часу з 29.06.2005 р.  по ІНФОРМАЦІЯ_3, суд першої інстанції виходив з того, що  вказана обставина знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи , поклавши в основу   свого висновку покази свідків позивача ОСОБА_7, зокрема ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12 , ОСОБА_13, відхиливши  при цьому  в якості доказів  покази свідків  відповідачів ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_16,  ОСОБА_17 та ОСОБА_18

Згідно ст. 117  Сімейного Кодексу України  жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього  шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.

Вказаною нормою  матеріального права  врегульовано питання  поновлення шлюбу  після його розірвання , про те   колишнє  подружжя  ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вказаний спосіб свій шлюб не поновлювали, відповідних заяв  про його поновлення до суду не подавали , а висновки  суду про  продовження між ними  сімейних відносин після розірвання шлюбу ґрунтуються на показах свідків та документах, які  свідчать про    юридичну реєстрації ОСОБА_9, а не про місце його фактичного проживання .

Аналізуючи   надані  ОСОБА_7  докази на підтвердження  факту проживання однією сім»єю  з  ОСОБА_9 , колегія суддів  знаходить , що  покази  зазначених свідків безперечно не  підтверджують вказаний факт, а саме - проживання однією сім»єю після розірвання шлюбу , ведення спільного господарства та бюджету.

Так,  покази  свідка ОСОБА_19 в основному  стосуються  обставин по укладанню    ОСОБА_9 та його дружиною  ОСОБА_7   договорів  купівлі-продажу  нерухомості    протягом 2000-2005 р.р.

Свідок ОСОБА_12  зазначав, що він був сусідом  матері  ОСОБА_7  ОСОБА_8, даних про  проживання однією сім»єю  ОСОБА_7 та ОСОБА_9, ведення ними спільного господарства, протягом 2005 -2007 р.р. його свідчення не містять.

Свідок  Козачко  суду пояснювала, що  часто бачила  ОСОБА_9  у дворі будинку № 17  по вул.. Грушевського в м. Полтаві . Під час  ремонтних робіт по заміні стояків  та труб  в їх  будинку   в жовтні 2006 р. і на початку  2007 р. кошти  за виконані роботи їй надавав  ОСОБА_9 Показів стосовно того, що  вона бачила , що  ОСОБА_9 та ОСОБА_7 проживали однією сім»єю впродовж 2005-2007 р.р.   її пояснення не містять.

Свідок  ОСОБА_10  пояснювала, що як охоронець під»їзду  в будинку № 17 по вул.. Грушевського в м. Полтаві бачила  ОСОБА_9, знала, що він є чоловіком  ОСОБА_7 . ОСОБА_20   сплачував їй  кошти за охорону під»їзду   в жовтні та грудні 2005 р.

Разом з цим, свідок   ОСОБА_14 пояснювала, що вона як сусідка  матері  ОСОБА_9  протягом 2006 р. бачила  , що ОСОБА_9  деякий час  жив    у неї, там знаходились його речі , з розмов з ОСОБА_9 їй відомо про  неприємності у стосунках з  дружиною  ОСОБА_7, на грунті яких  вони припинили спільне проживання.

Свідок  ОСОБА_15  пояснював, що  був  колегою ОСОБА_15 по роботі в службі таксі «054» , потім їх стосунки стали товариські.   Знав із слів ОСОБА_15, що він  розійшовся з дружиною , у зв»язку  з чим  в 2006 році  , до купівлі  своєї квартири по вул.. Артема ,  тимчасово жив  в с. Щербані , куди він  неодноразово до нього  приїзджав. На підставі  спільних домовленостей,  ОСОБА_15  надав йому в користування свій автомобіль ВАЗ 210990.

Свідок  ОСОБА_16 також зазначав, що був товаришем ОСОБА_16 по роботі в службі таксі «054» , в ході спілкування ОСОБА_16 розказував, що  розлучився з дружиною, тому тимчасово  проживає в с. Щербані , бажав придбати собі квартиру, яку  в подальшому і купив в кредит  по вул. Артема в м. Полтаві.

Свідки ОСОБА_17 та  ОСОБА_18  суду пояснювали, що  протягом 2006 р.  були сусідами   ОСОБА_9 , який  знімав в їх будинку № 8 по вул.. Центральній в с. Щербані  квартиру. Він був таксистом, його  автомобіль  стояв на подвір»ї  біля  будинку.

Інші докази , на які посилається в цій частині суд першої інстанції,  фактично  свідчать лише про місце  реєстрації  ОСОБА_9  по вул.. Грушевського, 17  в м. Полтаві , а не місця його  фактичного  проживання.

Після придбання  у вересні  2006 р.  квартири по АДРЕСА_1     ОСОБА_9  знявся з реєстраційного обліку   по вул.. Грушевського 17, про що свідчить   довідка ГЖЕД № 2  від 04.09.2007 р.

Оцінюючи надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності  як кожного окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів, приходить  до висновку, що позивачем ОСОБА_7 не доведено факт проживання однією сім»єю як чоловіка та дружини з ОСОБА_9 після розлучення в червні 2005 р., тому заявлені в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

У зв»язку з чим, не можуть бути задоволені вимоги про  встановлення часток  подружжя  в  спільній  сумісній  власності  -  квартири АДРЕСА_1 та  автомобіля ВАЗ 210990, 2004 року випуску , оскільки вказане майно  придбане особисто  ОСОБА_9 після розірвання шлюбу з ОСОБА_7, у зв»язку з чим на нього не поширюється  статус   об»єкта права спільної сумісної власності подружжя.

В іншій частині  позовних вимог ОСОБА_7 як таких, що являються похідними  від  основних вимог про встановлення факту  проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, на підставі яких  позивач набула права   спадкоємця  четвертої черги ,  а  в силу    положення ч.2  ст. 1259 ЦК України суд змінив черговість одержання права на спадкування на першу чергу ,  -  також необхідно відмовити.

Зазначене  спірне   майно як таке, що одноособово належало  спадкодавцеві на момент смерті ,  входить до складу  спадщини, право на  спадкування якого   мають  спадкоємці першої черги - відповідачі   ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 як батьки померлого та  його неповнолітній син ОСОБА_6 .

У зв»язку з чим,  підлягають до задоволення  як такі ,що ґрунтуються на законі  вимоги  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_6   про   визнання за ними в порядку  спадкування  права  власності  на майно, що є об»єктом спадщини   після смерті ОСОБА_9 – квартири АДРЕСА_1  та автомобіль ВАЗ  210990 , 2004 року випуску   рівних частках .

Разом з цим,  не підлягають  задоволенню  вимоги   ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6  про визнання  договору купівлі-продажу квартири  АДРЕСА_2  від  02.12.2005 р., укладеного  між  продавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_7  та покупцем ОСОБА_8 з підстав його фіктивності, оскільки  жодним із учасників цієї угоди остання в передбаченому порядку  не оспорювалась. Зокрема, ОСОБА_9 як  продавець  своєї частки  квартири,  при житті питання про  визнання договору недійсним  не ставив, претензій з цього приводу  учасникам угоди не пред»являв, а  права його спадкоємців  щодо спадкового майна в даному випадку є похідними від прав та обов»язків  спадкодавця  щодо  розпорядження при житті своїм майном.

За таких  обставин,  судове рішення в частині  задоволення вимог  ОСОБА_7  та про  часткове задоволення  позову  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нового рішення.

Керуючись  ст. 303, 309  ч.1 п. 2,4  , 316  ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6   задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від  18 травня 2009 року  в частині задоволення позовних вимог  ОСОБА_7 та в частині  часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6     скасувати з постановленням в цій частині нового рішення , яким  в задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_7  відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визнати за  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6  в порядку  спадкування право власності   на квартиру АДРЕСА_1  в рівних частках – по 1/3  частки  за кожним.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6  в порядку  спадкування право власності   на  автомобіль  НОМЕР_2  в рівних частках – по 1/3 частки  за кожним .

В іншій частині  рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бут оскаржене до Верховного Суду України протягом  двох місяців шляхом подачі касаційної  скарги.

С У Д Д І   :