ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 року Справа № 2а-2524/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лучко О.О.,
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача – Іванишин Л.М.,
представника відповідача –не з»явися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування,-
ВСТАНОВИВ:
17.09.2009 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 51 864,06 грн. станом за період з 09.05.2009 року по 31.08.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що Тисменицьке водоканалізаційне підприємство зобов»язане сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, але не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць та законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Відповідач за період з 09.05.2009 року по 31.08.2009 року задекларував страхові внески, що підлягали сплаті в сумі 36 100,03 грн., в тому числі: за квітень 2009р. - 8 650,11 грн., за травень 2009р .- 9 928,45 грн., за червень 2009р. - 8 474,32 грн., за липень 2009р. - 9 047,15 грн. Однак, в порушення вимог п.6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» відповідачем дані суми не сплачені. Відповідачем систематично порушувались терміни сплати страхових внесків, а тому позивачем, у відповідності до вимог п.2 ч.9 ст. 106 зазначеного вище Закону за несвоєчасну сплату страхових внесків рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 692 від 22.05.2009 року застосовано штрафні санкції в сумі 1 679,33 грн. та пеню в сумі 3 485,97 грн., а також рішенням №867 від 15.07.2009року штрафні санкції в сумі 3 465,67 грн. та пеню в розмірі 7 133,09 грн. Дані рішення узгоджені відповідачем, однак добровільно не сплачені, а тому підлягають стягненню в судовому порядку, на загальну суму 51 864,06 грн. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, однак відповідно до ст.58 КАС України не був допущений до розгляду справи в зв»язку з відсутністю документів, які посвідчують його повноваження представляти інтереси підприємства у суді.
Представник відповідача подав заперечення проти позову, в якому вказав, що за період з квітня по липень 2009 року підприємство мало сплатити страхові внески до Пенсійного фонду в розмірі 36176,58 грн., однак за цей період оплачено тільки 15460 грн.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено , що Тисменицьке водоканалізаційне підприємство діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта господарської діяльності, виданого 30.04.1998р. №134.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач за період з 09.05.2009 року по 31.08.2009 року подав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті в сумі 36 100,03 грн., в тому числі: за квітень 2009р. - 8 650,11 грн., за травень 2009р .- 9 928,45 грн., за червень 2009р. - 8 474,32 грн., за липень 2009р. - 9 047,15 грн.
Згідно наданих відповідачем суду платіжних квитанцій про сплату страхових внесків, то відповідно до них Тисменицьким водоканалізаційним підприємством здійснено проплату страхових внесків за квітень 2009 року в розмірі 360 грн., за травень 2009р.- 7370 грн., за червень 2009р. - 2290 грн., за липень 2009р. - 2120 грн.
Крім того, відповідачем порушувалися строки сплати страхових внесків, і відповідно до картки особового рахунку за Тисменицьким водоканалізаційним підприємством рахувалась заборгованість по сплаті страхових внесків з червня 2006 року.
Згідно ч.3 ст.18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.2 п.6 ст.17 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу ч.2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій (ч.5 ст.106 Закону).
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев»ятою та десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому Правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів з дня їх винесення надсилаються страхувальнику.
Суми таких пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч.15 ст.106 Закону).
Несвоєчасна сплата відповідачем страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов’язком відповідача. На суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (ч.8 ст.106 Закону).
Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення відповідачем вимог Закону щодо сплати страхових внесків у строки та в порядку, що визначені законодавством з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у відповідача станом на 31.08.2009 року (а.с.6) виникла та не сплачена заборгованість по сплаті страхових внесків за квітень, травень, червень, липень 2009 року в сумі 36100 грн. А тому правомірною є вимога позивача про стягнення даної недоїмки.
Стосовно посилань представника відповідача у запереченні на те, що Тисменицьким водоканалізаційним підприємством сплачено частину страхових внесків за квітень-липень 2009 року в розмірі 15460 грн., а тому заборгованість становить 20716,58 грн., то суд зазначає, що оскільки відповідач мав несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснював сплату поточних сум страхових внесків, то ці суми УПФУ в Тисменицькому районі правомірно зараховувалися в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій відповідно до ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відповідно до п.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» правомірно винесло рішення № 692 від 22.05.2009 року про застосування до відповідача фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.07.2006 року по 06.05.2009 року, оскільки згідно наданого розрахунку штрафної санкції та пені заборгованість по страхових внесках за червень 2006 року були сплачені відповідачем та зараховані позивачем 06.05.2009 року. У зв’язку з цим і було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та пені.
Стосовно рішення № 867 від 15.07.2009 року про застосування до відповідача фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 21.08.2006 року по 26.06.2009 року, то згідно наданого розрахунку штрафної санкції та пені заборгованість по страхових внесках за липень 2006 року були сплачені відповідачем та зараховані позивачем 21.08.2009 року. У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відповідно до п.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» правомірно винесло дане рішення про застосування фінансових санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.
Суми таких штрафів та пені були отримані відповідачем, однак не сплачені ним протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк відповідач не оскаржив зазначені рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядкую
Таким чином, станом на 31.08.2009 року загальна заборгованість відповідача перед управлінням становить 51 864,06 грн., з яких 36100 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків за квітень-липень 2009 року, 5145 грн. заборгованості з несплаченої фінансової санкції та 10619 грн. нарахованої пені згідно рішень про застосування фінансових санкцій та пені №692 від 22.05.2009 року та №867 від 15.07.2009 року.
Станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості або ж спростували доводи позивача, суду не подано.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Тисменицького водоканалізаційного підприємства (код ЄДРПОУ 30895033, вул.Галицька,41, м.Тисмениця, Івано-Франківська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за квітень-липень 2009 р., пеню та штрафні санкції в сумі 51 864,06 грн. (п»ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні шість копійок).
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя О.О. Лучко
Постанова в повному обсязі складена 21.12.09р.