ПОСТАНОВА
Іменем України
22 грудня 2009 року Справа № 2а-28175/09/1270 Категорія 6.14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників:
прокурора-заявника: Шидлаускас П.В. (посвідчення №129 видано 09.10.2006р.),
позивача: Пропльоткіної Н.В.(дов.№07-10-58 від 12.01.2009р.),
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків, -
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС, станом на 01.10.2009р. за ТОВ «Відродження» рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків, пені та штрафів у загальній сумі 2097,27 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року у справі № 2а-2638/08 з ТОВ «Відродження» стягнуто прострочену заборгованість у сумі 2187,96 грн., яка виникла станом на 01.10.2007р.
В період часу з 01.10.2007р. по 01.10.2009р. підприємство до фонду сплатило внески лише в сумі 795 грн., в той же час накопичило ще прострочену заборгованість в сумі 705,31 грн., яка і підлягає стягненню. Вказана заборгованість виникла за період з 01.10.2007р. по 01.10.2009р.
У зв’язку з чим прокурор-заявник просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по страховим внескам у сумі 705,31 грн.
У судовому засіданні прокурор - заявник підтримав позовні вимоги у повному обсязі, уточнив найменування відповідача – зазначивши Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» замість Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» та надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість по страховим внескам у сумі 705,31 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов’язки сторін.
Заслухавши пояснення прокурора - заявника та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.
Відповідач – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ 3738166, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності видане Біловодською районною державною адміністрацією 14 березня 2000 року (а.с.9).
Як платник страхових внесків Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» зареєстроване в Біловодській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440420000181, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с.12) та повідомленням про взяття на облік страхувальника (а.с.13).
Відповідач за змістом ст.ст.9, 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-111 є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, забезпечує збір і акумуляцію страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. та пункту 3.1.1 Інструкції «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року суб’єкти підприємницької діяльності, що має найману робочу силу повинна нараховувати 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно абз.2, 5 п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.
Відповідно до абз.1,2 ч.1 ст.30 Закону України № 2240-ІІІ страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.
Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС (а.с.4), довідкою (а.с.18) станом на 01.10.2009р. за відповідачем існує прострочена заборгованість у сумі 2097,27 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року у справі № 2а-2638/08 з ТОВ «Відродження» стягнуто прострочену заборгованість у сумі 2187,96 грн., яка виникла станом на 01.10.2007р. (а.с.19).
В період часу з 01.10.2007р. по 01.10.2009р. підприємство до фонду сплатило внески лише в сумі 795 грн., в той же час накопичило ще прострочену заборгованість в сумі 705,31 грн., яка і підлягає стягненню.
Відповідно до ст.8 вищезазначеного Закону України спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Сума простроченої заборгованості на час розгляду справи відповідачем не перерахована.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Н а підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 9, 13, 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, ст.ст.2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 03738166) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прострочену заборгованість по страховим внескам у сумі 705,31 грн. (сімсот п’ять гривень тридцять одна копійка).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 25 грудня 2009 року.
Суддя К.О.Пляшкова