Справа № 2а-23375а/09/1270
Категорія 2.11.17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.,
при секретарі – Кір`ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного податкового ревізора – інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Ленінської МДПІ Гальченко Людмили Дмитрівни про визнання дій щодо складання акту перевірки неправомірними, -
В С Т А Н О В И В:
08.10.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування своїх вимог послався на наступне. В червні 2008 року Головним державним податковим ревізором – інспектором відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську, інспектором податкової служби Гальченко Л.Д. відносно позивача був складений акт виїзної позапланової документальної перевірки № 840/17-01/2793400972 від 11.06.2008 року. Перевірка здійснена у зв’язку з перевіркою заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за декларацією за березень 2008 року, в акті зазначено, що позивач не надав для перевірки будь-яких документів, тому на порушення п.3.1.1 п.3.1, п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено від’ємне значення суми ПДВ у лютому 2008 року на суму 85830 грн., а відтак позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування. Податкове повідомлення – рішення за формою «ВЗ» про відмову в бюджетному відшкодуванні ПДВ позивач не отримував, тому не оскаржив його в адміністративному порядку. Позивач вважає дії відповідача неправомірними з огляду на наступне. У п. 1.2 Порядку оформлення результатів позапланових виїзних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється за місцезнаходженням суб’єкта господарювання чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка. Фактично виїзна перевірка не проводилася, про призначення перевірки на 09.06.2008 року ніхто позивача не попереджував і він не міг бути присутнім при такій перевірці. Позивач вважає, що акт від 11.06.2008 року не може бути носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, оскільки він складений в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та порядку оформлення результатів виїзних позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року. Дії відповідача порушують вимоги зазначених нормативних актів, тому позивач вважає, що його права та інтереси в сфері публічно – правових відносин є порушеними. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача по оформленню службового документа – акта виїзної позапланової документальної перевірки від 11.06.2008 року № 840/17-01/2793400972 суб’єкта господарювання – фізичної особи ОСОБА_1 ін. № НОМЕР_1 з наведеними порушеннями, визнати акт «Про результати позапланової виїзної перевірки суб’єкта господарювання – фізичної особи ОСОБА_1 ін. № НОМЕР_1 з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2008 року від 11.06.2008 року» № 840/17-01/2793400972, складений Головним державним податковим ревізором – інспектором Ленінської МДПІ у м. Луганську Гальченко Л.Д., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року позовні вимоги про визнання недійсним акту перевірки від 11.06.08 № 840/17-01/2793400972 щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року залишено без розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнив позовні вимоги в частині їх обґрунтування, пояснив таке. Він уважає, що акт перевірки від 11.06.2008 року фактично складений без здійснення документальної перевірки, тобто з перевищенням повноважень, доказів про ознайомлення та вручення позивачеві копії наказу та копії направлення на перевірку згідно положень ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не надано; наказ № 494 Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.06.2008 року не містить підстав проведення перевірки; ніяких запитів до позивача від Ленінської МДПІ у м. Луганську не надходило, тому будь-яких правових підстав для проведення перевірки за п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та складання акту перевірки не було. Також відповідачем не надано доказів проведення камеральної перевірки, яка є необхідною умовою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки та з урахуванням якої встановлюються законодавчо визначені межі перевірки, не надано доказів допуску до перевірки та доказів присутності позивача при перевірці; із акту вбачається, що він підписаний тільки посадовою особою податкового органу і не містить даних про підпис платника податків, замість примірника акту була одержана його копія в порушення п.4.6 Порядку № 327; акт складений на 51-й день після подання декларації по ПДВ без попереднього проведення камеральної перевірки, складання відповідного акту та ознайомлення з ним позивача з порушенням встановлених законом строків, акт був складений без фактичного проведення перевірки. Про причини не проведення перевірки у визначений наказом термін з 03.06.2008 року по 09.06.2008 року (у зв’язку з відсутністю платника) відповідач виклала в протоколі допиту як свідка від 09.06.2008 року по кримінальній справі № 02/08/8008, журнал відвідання СПД не містить даних про реєстрацію ревізора Гальченко Л.Д., оскільки перевірки 09.06.2008 року – 11.06.2008 року не проводилася. Просив визнати протиправними дії Головного державного податкового ревізора – інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську по складанню акта перевірки від 11.06.2008 року № 840/17-01/2793400972 щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне. Позивачем було подано податку декларацію з ПДВ за березень 2008 року 21.04.2008 року вх. № 30355, в 30-денний термін згідно законодавства податковий орган має право на проведення документальної невиїзної перевірки (до 21.05.2008 року). У порушення вимог ст. 3 наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», позивач не надав до перевірки завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, акт камеральної перевірки № 265 від 12.05.2008 року. Згідно п. 3.8 ст. 3 зазначеного Наказу, начальником відділу адміністрування податків з фізичних осіб складена доповідна записка на ім’я керівника Ленінської МДПІ у м. Луганську з викладенням підстав щодо проведення позапланової виїзної перевірки. Позивача було повідомлено про проведення перевірки повідомленням № 18204/17-01 від 23.05.2008 року, яке отримане ним особисто. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності, зокрема, такої обставини, як виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Позивач не може підтвердити, що надав відповідачеві письмові пояснення у 10-денний термін, тобто до 03.06.2008 року. Акт позапланової перевірки № 840/17-10/2793400972 було складено 11.06.2008 року, тобто з дотриманням усіх термінів. На підставі поданої заяви платника податків у вищевказані терміни повинно бути винесено податкове повідомлення – рішення про повне відшкодування ПДВ, часткове відшкодування ПДВ або про відмову у відшкодуванні ПДВ. Рішення виноситься на підставі акту перевірки, а оскільки позивач не надав підтверджувальні документи, то у відшкодуванні ПДВ йому було відмовлено. Позивач постійно наполягає на тому, що перевірка не повинна була проводитися, та він не знав про необхідність надання документів, але подання розрахунку бюджетного відшкодування передбачає також і надання документів разом з декларацією та розрахунком. Позивач протягом останніх 5 років підприємницьку діяльність не здійснює, ніякого доходу не отримує, тому і документи, які б свідчили про проведення діяльності надати не може. Позивач посилається на недотримання вимог Порядку № 327, але не враховує, що він затверджений з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, а ОСОБА_1 є фізичною особою. 13.06.2008 року позивачем отримано акт перевірки для ознайомлення, ніяких зауважень стосовно акту до Ленінської МДПІ у м. Луганську не надходили. В своїх вимогах позивач заперечує факт відсутності та ненадання документів, оскільки вони були вилучені згідно протоколів з долученням до матеріалів кримінальної справи слідчим відділом Ленінської МДПІ у м. Луганську, тому незрозуміло позицію позивача, надавав він документи для перевірки, чи ні. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, у числі іншого мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
У відповідності зі ст. 11-1 вказаного Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Як передбачено ст. 11-2 зазначеного Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до частини восьмої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у частині шостій статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.
Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.
При цьому рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.
Як достовірно встановлено судом, у відповідача були наявні законні підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства .
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2001 року, № запису 2 382 017 0000019448 (а.с.15), та у встановленому порядку зареєстрований, як платник податку на додану вартість. 21 квітня 2008 року позивачем було надано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року та розрахунок сум бюджетного відшкодування. При цьому завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товару, послуг основним постачальникам та копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних до перевірки не надав, у зв’язку з чим виникли підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, про що позивач був повідомлений повідомленням №18204/17-01 від 23 травня 2008 року, отриманим особисто та надісланим поштою. Наказом начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську №494 від 3 червня 2008 року проведення вказаної перевірки було доручено відповідачці у строк з 3 червня 2008 року по 9 червня 2008 року, за результатами якої було складено акт № 840/17-10/2793400972 від 11 червня 2008 року з вказівкою про виявлені порушення, примірник якого 13 червня 2008 року вручено позивачеві.
Вказані обставини підтверджуються актом від 11.06.2008 № 840/17-01/2793400972 (а.с. 6-14), наказом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.06.2008 № 494 (а.с. 68), направленням від 03.06.2008 № 831 (а.с. 69), поясненнями сторін.
Посилання позивача про те, що вказана перевірка проведена з порушенням порядку її проведення без його повідомлення та за його відсутності, та про те, що перевірка взагалі не проводилася, на увагу не заслуговує, бо в акті містяться відомості про повідомлення позивача про проведення перевірки та про те, що вона проведена у його присутності, а при отриманні примірника цього акта позивачем ніяких зауважень щодо незгоди з його змістом чи з окремими його положеннями у тому числі і щодо зазначених ним доводів, ним не зроблено.
Інших доказів того на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано.
Посилання на матеріали кримінальної справи, яка розслідується стосовно ОСОБА_1, у даному випадку суд не може прийняти до уваги, оскільки для суду є обов’язковими висновки суду, які містяться у вироку суду, а не в окремих матеріалах кримінальної справи.
Суд також вважає, що оскільки позивачем відповідачка була допущена до проведення перевірки, підстав для визнання її дій під час проведення цієї перевірки незаконними не вбачається. Позивач мав право не допустити відповідачку до проведення перевірки у разі порушення умов призначення та відсутності необхідних документів у відповідачки для цього, однак, він таким правом не скористався.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.12.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного податкового ревізора - інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Ленінської МДПІ Гальченко Людмили Дмитрівни про визнання дій щодо складання акту перевірки неправомірними – відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову викладено в повному обсязі та підписано 15 грудня 2009 року.
Головуючий: суддя О.П. Островська