АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц -1023 / 2009р. Головуючий по 1-й інстанції:
Чумак О.В.
Суддя-доповідач: Обідіна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Гасія Ю.В.
Суддів : Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
при секретарі : Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2009 року по справі за позовом госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2009 року позов ГЖЕД №7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ГЖЕД №7 заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 288 грн. 40 коп., а також судові витрати в розмірі 30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, відмовивши в задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , заслухавши пояснення відповідача , колегія суддів вважає за необхідне залишити рішення суду без змін з наступних підстав.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.02.1993 року є власником квартири АДРЕСА_1.
Вказаний будинок будинок знаходиться на балансі ГЖЕД №7 м. Полтави .
Між сторонами 11.08.1993 року був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території, а в подальшому – 06.08.2008 р. сторони уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибирання при будинкових територій , за умовам якого власник квартири ОСОБА_3 повинна своєчасно вносити оплату за вказані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах , передбачених договором.
Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що з січня 2006 року по червень 2008 року останньою не здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги, у зв»язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 288 грн.40 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 зазначеної заборгованості, обгрунтовано виходячи з положень ст. 525 ЦК України про недопустимість односторонньої відмови від зобов»язання .
З вказаним висновками погоджується колегія суддів, оскільки останні грунтуються на вимогах закону.
Разом з цим, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив заперечення відповідача, оскільки остання не надала жодних належних доказів про ненадання позивачем або надання неналежної якості та в кількості, встановлених умовами договору, комунальних послуг.
Неможливість користування відповідачем рушникосушником, відновлення роботи якого можливе внаслідок заміни ділянки циркуляційного трубопроводу - не є підставою для відмови оплачувати спожиті комунальні послуги, надані ГЖЕД №7 оскільки усунення зазначених недоліків покладено на іншого виконавця – «Полтаватеплоенерго».
Посилання апелянта як на підставу скасування рішення відхилення місцевим судом доводів про невідповідність температурного режиму в її квартирі та неможливість користування рушникосушником у ванній кімнаті , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в обов»язки позивача не входить надання мешканцям будинку послуг з опалення квартир та з підігріву води.
При цьому, судом першої інстанції вірно звернуто увагу і на те, що ОСОБА_3 як власником квартири одночасно укладено договори з організаціями-виконавцями послуг з теплопостачання та з водовідведення і водопостачання , з позовами до яких в передбаченому законом порядку остання не зверталась.
Доводи апеляційної скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, останні фактично ґрунтуються на її власному розумінні обставин, що склалися.
Вірно встановивши обставини по справі, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 303, 308, 315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
С У Д Д І :