Справа № 2-а-10392/09/2270/16
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 грудня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого – судді Михайлова О.О.,
при секретарі Сачалко М.В.
за участю представників:
позивача Атаманюк Л.В.
відповідача Маги А.В.
Підкопайлова К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі до районного відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ:
Управління пенсійного фонду України в Хмельницькому районі звернулося в суд з позовом до районного відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №15412291 від 21.10.2009 р. та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що 18 вересня 2009 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі винесено постанову №003467 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 грн. ОСОБА_4. У зв'язку з не сплатою добровільно вказаного штрафу позивачем на адресу відповідача направлено постанову для примусового виконання - стягнення штрафу у розмірі 850 грн. 2 грудня 2009 року позивачем отримано постанову відповідача №15412291 від 21.10.2009 р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення 425 грн. Позивач вважає, що відповідачем протиправно, в супереч вимогам ст. 308 КУпАП та Закону України "Про виконавче провадження" винесено зазначену постанову.
На підставі наведеного, позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №15412291 від 21.10.2009 р. та зобов'язати відповідача винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження, провести заходи примусового виконання постанови позивача №003467 від 18 вересня 2009 року та стягнути з боржника 850 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив обставини, на які посилається позивач в позовній заяві, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали суду письмові заперечення та пояснили, що вважають позов необгрунтованим та безпідставним, оскільки в постанові про накладення штрафу зазначено суму штрафу у розмірі 425 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що начальником Управління пенсійного фонду України в Хмельницькому районі 18 вересня 2009 року винесено постанову № 003467 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 грн. ОСОБА_4, в постанові зазначено, що у разі не сплати штрафу у строк передбачений ч. 1 ст. 307 КУпАП органами державної виконавчої служби при примусовому виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу в сумі 850 грн. В зв'язку з несплатою штрафу добровільно постанову 13 жовтня 2009 року направлено до відповідача для примусового стягнення штрафу в сумі 425 грн. з виправленням на 850 грн.
21 жовтня 2009 року державним виконавцем відповідно до ст.ст. 3, 18 та 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 003467 про стягнення 425 грн. штрафу.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» дано визначення виконавчому провадженню, як завершальній стадії судового провадження та примусовому виконанню рішень інших органів (посадових осіб), зокрема, це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1. ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку.
Суд не приймає доводів представників відповідача, стосовно того, що у своїй діяльності органи державної виконавчої служби керуються чітко визначеними нормами законодавства, відображеними в Законах України «Про виконавче провадження» та «Про державну виконавчу службу», оскільки виконавче провадження відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів. Крім того, статтею 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» закріплено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу в сумі 425 грн., не врахував положення частини 2 статті 308 КУпАП, а тому позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.
Разом з тим, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Постанова позивача №003467 від 18 вересня 2009 року, в якості зазначення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, містить фразу: «строк пред'явлення до виконання з 18.09.2009 р.», що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження, провести заходи примусового виконання постанови позивача №003467 від 18 вересня 2009 року та стягнути з боржника 850 грн. не підлягають задоволенню.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», статей 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі до районного відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 21 жовтня 2009 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 003467 від 18 вересня 2009 року, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі.
В задоволенні інших позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі – відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2009 року.
Суддя Михайлов О.О.