Категорія № 2.11.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року                         Справа № 2а-26227/09/1270    

    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі –Кір`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

    30.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. 03.09.2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Князєвим В.В. та Пономаренко О.В. проведено планову перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки № 0201/12/32/23/2331500353 від 04.09.2009 року та Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року № 0002442340. Вказаним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 7501,25 грн. Позивач уважає, що при проведенні перевірки було допущено ряд порушень. Так, направлення на перевірку було підписано не керівником органу державної податкової служби, а його заступником. Направлення на перевірку видане ДПА в Луганській області, а рішення про застосування штрафних санкцій прийняте Ленінською МДПІ у м. Луганську. Крім того, замовлення товарів працівниками державної податкової служби у позивача відбулося 03.09.2009 року на загальну суму 835,50 грн., про що була видана податкова накладна № Кот-00000009430 від 03.09.2009 року. Товар по вказаній накладній працівниками ДПС отриманий не був, після чого працівники ОДПС залишили приміщення без складання акту. 04.09.2009 року перевіряльники повернулися та запропонували підрахувати грошові кошти в касі. ОСОБА_1 підрахував грошові кошти в сумі 1500,25 грн. Після цього працівники ОДПС склали опис грошових коштів, а також акт перевірки, в якому зазначили, що загальна сума виручки від реалізації товарів, у тому числі підакцизних, яка не проведена через РРО, складає 1500,25 грн. До позивача були застосовані штрафні санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг). У зв’язку з цим позивач просить визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ щодо проведення перевірки згідно направлення № 221 від 03.09.2009 року та складання акту № 0201/12/32/23/2331500353 від 04.09.2009 року, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року № 0002442340.

    У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені вимоги, дали пояснення, аналогічні викладеному в позові, просили задовольнити позов.

    Представник відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, посилається, що позивач здійснює торгівельну діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку від 30.12.2008 року НОМЕР_3. По переліку підакцизних товарів відноситься «Уайт-спірит», реалізацію якого здійснював позивач, при цьому не використовував реєстратор розрахункових операцій у порушення п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просив у задоволенні позову відмовити.

    Представник залученого судом у якості другого відповідача Державної податкової адміністрації в Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення наступним. 03.09.2009 року фахівцями ДПА в Луганській області на підставі направлення від 03.09.2009 року № 221 було проведено планову перевірку на предмет дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій торговельної точки СГ ОСОБА_1 Направлення на проведення перевірки було підписано заступником голови ДПА в Луганській області згідно розподілу обов’язків, оскільки заступник голови ДПА в Луганській області здійснює керівництво роботою підрозділів податкового контролю юридичних осіб, у тому числі відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахункові операції у готівковій формі. В направленні зазначено період проведення перевірки з 03.09.2009 року по 04.09.2009 року. Тому перевірка правомірно була продовжена 04.09.2009 року. В ході проведення перевірки були виявлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за результатами перевірки складено акт від 03.09.2009 року, зареєстрований у ДПА в Луганській області 04.09.2009 року за № 0201/12/32/23/2331500353. У ході перевірки ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що він дійсно продав будівельні матеріали згідно видаткової накладеної від 03.09.2009 року № Кот-00000009430 на загальну суму 835,50 грн., також зазначив, що на місці проведення розрахунків знаходилися грошові кошти в сумі 1500,25 грн., отримані від реалізації товару, в тому числі підакцизного, що підтверджено описом грошових коштів. Матеріали перевірки були направлені до ДПІ за місцем реєстрації платника податків. За результатами розгляду матеріалів перевірки начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі наказу ДПА України від 17.03.2001 року № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року №0002442340 у сумі 7501,25 грн. Таким чином, підстав для задоволення позову немає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

    Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

    Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо (неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.    

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .

    Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, забезпечувати щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

    За змістом ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, порядок проведення яких встановлено зазначеними ст. ст. 11-1, 11-2.

    Згідно ст. 11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

    Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» п лановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

    Як зазначено у ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» п осадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

  Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

      Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є суб’єктом підприємницької діяльності – приватним підприємцем, зареєстрованим у встановленому порядку, здійснює діяльність у сфері торгівлі будівельними матеріалами на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку від 30.12.2008 року НОМЕР_3.

    Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

    Згідно з наведеним в статті 2 Закону визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

     Судом встановлено, що на підставі направлення ДПА в Луганській області від 03.09.2009 року за № 221, за підписом заступника голови ДПА в Луганській області, з 03.09.2009 року по 04.09.2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Пономаренко О.В. та Князєвим В.В. було проведено перевірку господарської одиниці – торговельної точки по реалізації будівельних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1, що належить ПП ОСОБА_1

    У ході проведення перевірки встановлено, що позивач здійснював реалізацію розчинника «Уайт-спірит», який віднесено до переліку підакцизних товарів.

      За результатами перевірки складено акт від 04.09.2009 року за № 0201/12/32/23/2331500353, у якому відображено встановлені порушення, а саме: п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями – розрахункові операції при продажу товарів проводилися без застосування РРО; п. 2 – особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не видано; у порушення абз. 4 ст. 7 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 – суб’єкт підприємницької діяльності здійснює торгівлю паливно-мастильними матеріалами.

    Під час проведення перевірки було складено опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, згідно якого загальна сума виручки від реалізації товарів склала 1500,25 грн.

    На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийняте рішення від 18.09.2009 року за № 0002442340, яким на підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7501,25 грн.

    Вказані обставини підтверджуються копіями направлення ДПА в Луганській області № 221 від 03.09.2009 року, акту від 03.09.2009 року, який зареєстровано в ДПА в Луганській області 04.09.2009 року за № 0201/12/32/23/2331500353, акту відмови від підписання матеріалів перевірки від 04.09.2009 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 року № 0002442340.

    Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за № 107/5298) передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

    Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

    Таким чином, кошти, отримані позивачем при продажу товарів, мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику.

    Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність – у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової  операції,  або проведення її без використання розрахункової книжки.

    Згідно абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

    Функції Державної податкової адміністрації України визначені статтею 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідно до п. 1 цієї статті, Державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану із: здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

    Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

    П. 6 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

    Таким чином, та обставина, що планова перевірка СПД ОСОБА_1 була проведена співробітниками ДПА в Луганській області, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте Ленінською МДПІ у м. Луганську (що на думку позивача є неправомірним), не може бути підставою для визнання дій протиправними та скасування рішення. Із наведених норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» убачається, що відповідачі Ленінська МДПІ у м. Луганську та ДПА в Луганській області діяли в межах повноважень, наданих законом.

    Позивач допустив співробітників державної податкової служби до перевірки. Згідно пояснювальної записки ОСОБА_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 25), він визнає, що здійснював реалізацію товару без застосування РРО. На момент проведення перевірки сума коштів від реалізації товару склала 1500,25 грн., претензій до перевіряльників не має.

Посилання позивача, що направлення на перевірку підписане не керівником державної податкової служби, а його заступником, на увагу не заслуговують, оскільки суд вважає, що заступник голови ДПА в Луганській області діяв в межах наданих йому повноважень.

Посилання позивача, що співробітниками державної податкової служби неправомірно продовжено перевірку 04.09.2009 року суд також оцінює критично, оскільки у направленні на перевірку зазначено період проведення перевірки: з 03.09.2009 року по 04.09.2009 року. Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно продовжено перевірку 04.09.2009 року.

Крім того, акт опису грошових коштів складено 03.09.2009 року, письмові пояснення надані особисто  ОСОБА_1 також 03.09.2009 року.

Посилання позивача, що він не реалізує підакцизний товар нічим не підтверджуються, згідно матеріалів перевірки встановлено реалізацію такого товару – розчинника «Уайт-спірит».

            Посилання  позивача  про відсутність порушень 3.09.2009 року, оскільки   замовлений товар зі складу отриманий не був,  судом до уваги не приймається.  

            У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

            Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за N 107/5298) передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

            Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

           Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону).

           Таким чином, із прийняттям працівником позивача коштів за придбаний товар фактично було укладено договір купівлі-продажу,  тому незалежно від того чи було надано  фактично товар, отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його покупцю.  

За таких обставин, суд вважає встановленим, що перевірку СПД ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», штрафні санкції визначено в розмірі, встановленому законом, органи державної податкової служби діяли в межах наданих їм законом повноважень, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

    Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.12.2009  року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст.  11, 71, 159-163 КАС України,  Законом України «Про державну  податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанову складено в повному обсязі та підписано   25.12.2009  року.

Головуючий: суддя                             О.П.Островська