Справа № 22Ц- 5601/ 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Подрєзова Г.О.
Категорія 18 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
У Х В А Л А
іменем України
16 грудня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді : Яворського М.А..
суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.
при секретарі Бистрій Г.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
встановила:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_3 та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача по справі на його користь 188400 грн. боргу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 8 липня 2004 року він передав відповідачеві у борг 8000 доларів США, а 22 липня 2004 року ще 148000 грн. Отримані кошти відповідач зобов’язався повернути до 01 вересня 2004 року, однак у вказаний термін кошти не повернув, тому позивач просив в судовому порядку вирішити вказаний спір.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2009 року провадження у вказаній справі закрито з підстав не підсудності вказаної справи суду загальної юрисдикції.
В апеляційній скарзі позивач по справі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу, посилаючись при цьому на незаконність постановленої ухвали та не відповідність нормам цивільного процесуального законодавства.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції згідно ст.. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що спір між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Янтарне" і Виробничо-комерційною фірмою "Ніл", директором яких є ОСОБА_4 про зобов'язання виконати умови договору був розглянутий Білоцерківським міськрайонний судом від 18.03.2005 року, рішенням було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано відповідачів передати у власність позивача 1000т. кукурудзи, 150т. соняшника. За ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 16.01.2006 року зазначене рішення суду залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.02.2007 року касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Янтарне" задоволено частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 18.03.2005 року та ухвала колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Київської області від 16.01.2006 року були скасовані, а провадження по справі закрито.
При огляді судом першої інстанції матеріалів справи №2 - 212/05, встановлено, що позивачем ОСОБА_2 на підтвердження позовних вимог щодо відносин між позивачем та відповідачем по спору про виконання зобов'язань надані письмові розписки ОСОБА_3 від 08.07.2004 року та від 22.07.2004 року про отримання ним від ОСОБА_2 зазначених грошових коштів відповідно 8000 доларів США та 148000 грн.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_2 як приватний підприємець звертався до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до ПСП «Янтарне» про примусове виконання умов договору та указаній позовній заяві зазначав, що на виконання спільної діяльності ним директору ПСП «Янтарне» ОСОБА_3 було передано 148 тисяч грн.. та 8 тисяч доларів США всього 214555 грн., тобто кошти які він на даний час просить стягнути як борг фізичної особи ОСОБА_3
Господарським судом Київської області вказаний позов був задоволений та постановлено стягнути з ПСП «Янтарне» на користь позивача 190568,80 грн.
Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 18 листопада 2008 року вказана постанова місцевого суду скасована та ухвалена нова про відмову у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_2 до ПСП «Янтарне». Мотивами за яким апеляційним господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, було те, що позивач не надав доказів про перерахування переданих ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ПСП «Янтарне», а наявні в матеріалах справи розписки лише є підтвердженням передачі вказаних коштів ОСОБА_4 як фізичній особі.
Постановою Вищого Господарського суду України від 24. 02. 2009 року та Ухвалою Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року вище вказана постанова Київського міжобласного апеляційного суду від 18 листопада 2008 року залишена без змін.
Враховуючи викладені вище обставини, а також беручи до уваги вимоги ст. 61 ч.3 ЦПК України. колегія суддів вважає, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2009 року постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки вищевказаними рішеннями господарських судів спростовується факт перерахування отриманих ОСОБА_3 грошових коштів на рахунки ПСП «Янтарне» та використання їх в спільній сумісній господарській діяльності .
Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд для вирішення спору по суті заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2009 року скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для розгляд по суті позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий
Судді