АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 589/ 2009 р. Головуючий по першій інстанції
Степура А.А.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року квітня місяця « 1 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасій Ю.В.
Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
при секретарі Киві А.М.
з участю :
позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої невиконанням договору купівлі –продажу ,
колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.,
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2008 р. позивач звернулась з позовом про стягнення матеріальної і моральної шкоди за неповернення грошей, одержаних по договору купівлі-продажу квартири , у зв»язку з чим просила стягнути з ОСОБА_4 20200 грн., що є еквівалентом 4000 доларів США та 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В листопаді 2008 р. подала заяву про доповнення позовних вимог, збільшила ціну позову на 2000 грн. , понесених нею як витрати на правову допомогу.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчук від 16.12.2008 р. змінені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 кошти за невиконання договору купівлі-продажу в сумі 29897 грн., а також 30 грн. за ІТЗ, 2000 грн. послуг за правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір 349 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності та невірну оцінку доказів по справі, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.п.2 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд встановленими .
По справі встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_7, яка при житті склала заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_8 та її доньки ОСОБА_3 в рівних частках.
19.06.2001 р. спадкодавець померла.
Спадщину фактично прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_8, але в передбаченому законом порядку за оформленням спадщини до нотаріальної контори не звертались.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_8 , яка при житті заповіла своє майно – ? частину зазначеної квартири ОСОБА_9 (в даний час Гринь) Т.В., яка проживала в даній квартирі з 2000 р. та здійснювала нагляд за її матір’ю - ОСОБА_7 до смерті останньої.
15.07.2005 р. ОСОБА_3 видала ОСОБА_9 нотаріально посвідчену довіреність , якою уповноважила вести справу про оформлення на її ім»я спадкового майна , яке залишилось після смерті ОСОБА_7 та продати належну їй квартиру АДРЕСА_2 .
Покладені договором доручення обов»язки повірений ОСОБА_9 виконала - оформила в передбаченому законом порядку свідоцтво про право на спадщину , що складалась з ? частини вказаної квартири на ім»я ОСОБА_3, яке 05.05.2006р. зареєструвала в КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», а 16.05.2006 р., діючи в своїх інтересах та від імені довірителя ОСОБА_3 , продала квартиру ОСОБА_10
Крім того, по справі встановлено та не заперечується сторонами, що спірну квартиру відповідач продала за 8 000 доларів США. Про те, матеріали справи не містять жодних даних про виконання повіреним обов»язку по негайному поверненню одержаного у зв»язку з виконанням договору.
Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди за неповернення грошей, одержаних ОСОБА_9 від продажу квартири в розмірі ? її вартості , суд першої інстанції виходив з того, що на підставі довіреності між сторонами виникли відповідні зобов»язання, одностороння відмова від виконання яких не допускається, а відповідач в порушення ч.1 п.3 ст. 1006 ЦК України не передав довірителю все одержане у зв»язку з виконанням доручення. Оскільки відповідачем не надано достатніх письмових та інших доказів на підтвердження своїх заперечень, а покази свідків не є належними доказами, місцевий суд прийшов до висновку про доведеність обставин, на які посилалась позивач, тому її вимоги про стягнення шкоди, завданої неповерненням коштів від продажу квартири підлягають задоволенню.
З вказаним висновком погоджується колегія суддів, оскільки останній ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
При цьому , колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що суд розглянув спір, вийшовши за межі заявлених ОСОБА_3 вимог.
Враховуючи, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів про сплату ? частини вартості квартири позивачу перед оформленням на її ім»я довіреності, колегія суддів вважає висновки суду про обґрунтованість позову в цій частині вірними, а рішення про стягнення коштів в розмірі ? частини вартості проданої квартири постановленим у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.
Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду про заподіяння позивачу моральної шкоди .
Так, стягуючи на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди , суд першої інстанції, формально пославшись на ст. 1167 ЦК України, не з»ясовував наявність підстав для відшкодування шкоди, причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, не з»ясував чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних страждань, при цьому поклав в основу рішення лише зміст позовної заяви в цій частині.
Оскільки, позивачем в ході розгляду справи не було доведено факту заподіяння їй моральної шкоди в розумінні виконання вимог ст. 10,60 ЦПК України , колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в цій частині у зв»язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд помилково вважав встановленими.
Крім того, підлягає зміні рішення в частині розподілу судових витрат.
Так, в порядку ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 30 грн. та 2000 грн., а також судового збору в розмірі 349 грн. на користь держави.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати повинні присуджуватись пропорційно до розміру задоволених вимог.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволено на 37,4 % від заявлених вимог (29897+50000=79897 грн., розмір задоволених вимог склав 29897 ), то відповідно і судові витрати на користь позивача підлягають стягненню в розмірі 37,4 %, що в грошовому виразі становить 759 грн.
На користь держави з відповідача необхідно стягнути не 349 грн., а 299 грн. за заявлені матеріальні вимоги та 8 грн.50 коп. за вимоги не майнового характеру, а всього 307 грн.50 коп.
Оскільки апелянтом ОСОБА_4 при подачі апеляційної скарги не в повному розмірі було сплачено судовий збір, останній підлягає стягненню при постановлені даного рішення в розмірі 124 грн. (299 грн.: 2 -25грн.50 коп.).
Керуючись ст. 303,309 ч.1п.2,316,317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 грудня 2008 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди.
Рішення в частині розподілу судових витрат змінити, зменшити стягнення судових витрат з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 з 2030грн. до 759 грн. та на користь держави з 349 грн. до 307 грн.50 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за апеляційний розгляд справи в сумі 124 грн. (одержувач – Місцевий бюджет Полтавської міської ради, код 34698804, розрахунковий рахунок 31416537700002).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.
С У Д Д І :