Справа № 22ц- 3201/09 Головуючий у 1-й інстанції Спінчевська Н.А.
Категорія 06 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
У Х В А Л А
Іменем України
24 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
відповідача Скарлецького І.Я.,
представника відповідача Сакари Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення
Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2009 року
за позовом
ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради (далі – Миколаївська міськрада), Скарлецького Івана Яковича про визнання права власності на самочинне будівництво,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до адміністрації Ленінського району виконкому Миколаївської міськради про визнання права власності на самочинно збудовані по АДРЕСА_1 сарай, вбиральню та самочинно переобладнаний з сараю гараж.
Судом в якості належного відповідача притягнуто Миколаївську міськраду, а адміністрацію залучено до участі у справі в якості третьої особи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позов. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Відповідач та представник відповідача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просять залишити рішення суду без змін.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником 72/100 частини житлового АДРЕСА_1, та має право користування частиною земельної ділянки в розмірах та конфігурації, встановлених рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2008 року. На цій земельній ділянці він самочинно побудував побутові приміщення: сарай, вбиральню та переобладнав із сараю – гараж - ванну.
Дійшовши правильного висновку, що вказані об’єкти є приналежністю будинку, як головної речі, а отже не можуть бути самостійними об’єктами права власності, суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177,185, 376 ЦК України, відмовив в задоволенні позову.
Доводи апелянта суперечать обставинам справи та вказаним вище вимогам матеріального права.
Керуючись статтями 303, 308,315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: