Справа № 2-а-7373/09/1170
Категорія статобліку 6.6.5
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2009 року 14 год. 47 хв. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О.
за участю:
позивача – представник Панасенко І.Б.
відповідача – представники Зац Т.В., Любченко М.М.
свідка відповідача – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді до повного товариства «Ломбард Скребниця» про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі Державної податкової інспекції у м. Кіровограді звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до повного товариства «Ломбард Скребниця» про стягнення за рахунок майна заборгованості в розмірі 2620 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем п. 9 ст. 3, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підписанням акту перевірки без зауважень з боку відповідача, не оскарженням відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заявив, оскільки акт перевірки від 11.03.2009 р. підписаний відповідачем без зауважень, рішення № 0001442320 від 23.03.2009 р. про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржене у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи заперечення відсутністю порушень норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», неотриманням відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0001442320 від 23.03.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.12.2009 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін які брали участь у справі суд встановив наступне.
Юридична особа Повне товариство «Ломбард-Скребниця ОСОБА_5 та ОСОБА_6», ід. код 22223769, зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 9 жовтня 1996 року за номером 1 444 105 0001 002087, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 078244 ( а.с. 9, 10, 11)
11 березня 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Кіровограді з 15 години 30 хвилин до 17 години 00 хвилин проведено перевірку господарської одиниці – ломбард «Скребниця», розташованої за адресою м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 23/13, що належить Повному товариству «Ломбард-Скребниця ОСОБА_5 та ОСОБА_6» стосовно дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) відповідно до вимог законодавства з регулювання обігу готівки, а також, наявність торгових патентів та ліцензій.
За наслідками здійсненої перевірки посадовими особами органу ДПС 11 березня 2009 року складений акт(довідка) перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0112/11/28/23/22223769 (а.с. 4, 5) відповідно до якого встановлені слідуючи порушення: не дотримання порядку друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій( п.п. 2.2.12.); невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в корінцях розрахункової книжки виданої з початку робочого дня, різниця складає 456,00 грн. (п.п. 2.2.13.). Відповідно до п. 3.1. розділу 3 акту перевірки працівниками ДПІ у м. Кіровограді встановлено порушення пунктів 9, 13 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/ВР-95 від 06.07.1995 р., зі змінами та доповненнями.
Акт перевірки від 11 березня 2009 року підписаний касиром-приймальником ОСОБА_7, примірник акту отриманий зазначеною особою в день перевірки. З приводу порушень, встановлених працівниками ДПІ у м. Кіровограді ОСОБА_7 05.01.2009 р. написана пояснювальна записка відповідно до якої невідповідність в касі утворилась у зв’язку з недостатністю грошей у касі, особі, яка заклала ювелірні вироби касир видала розрахунковий документ а залишок коштів яких не доставало у касі видала з власних коштів. Відповідно Х – звіту за 11.03.2009 року початковий залишок коштів становить 709,17 грн. кінцевий залишок коштів складає 1256,82 грн., дата покупки 11.03.2009 р. час 15 годин 37 хвилин.(а.с. 7). Факт наявності коштів на місці проведення розрахунків у сумі 800,82 грн. підтверджений розпискою від 11.03.2009 р. касира-приймальника ОСОБА_8(а.с. 7)
У зв’язку з встановленими порушеннями на підставі акту перевірки № 0112/11/28/23/22223769 до відповідача рішенням № 0001442320 від 23.03.2009 р. застосовані штрафні санкції в сумі 2620,00 грн. Рішення про застосування фінансових санкцій отримані працівником ломбарду «Скребниця» економістом ОСОБА_9 згідно підпису на корінці рішення (а.с. 6)
Відповідно до орієнтовного розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій (а.с. 10) до відповідача застосовані слідуючи розміри фінансових санкцій в залежності від категорії виявлених порушень. За порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/ВР-95 від 06.07.1995 р., а саме,4 ст.17 зазначеного Закону у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340,00 грн. За порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/ВР-95 від 06.07.1995 р., а саме, за невідповідність суми готівкових коштів у розмірі 384, 80 грн. нараховано штрафні санкції на підставі ст. 22 зазначеного Закону у п’ятикратному розмірі від суми невідповідності, що дорівнює 2280,00 грн.
Згідно копії зворотного боку облікової картки платника ПТ «Ломбард-Скребниця» станом на 28.08.2009 р. за відповідачем рахується податкова недоїмка у сумі 2 620,00 грн. (а.с. 12)
В судовому засіданні відповідачем заявлено, що роздрукування 07.11.2008 р. фіскального звітного чеку за 06.11.2008 р. не є порушенням закону у зв’язку з виникненням непередбачених обставин, а саме, чек роздрукований не своєчасно через відключення 06.11.2008 р. електричного струму у приміщенні ломбарду «Скребниця» У якості доказу відповідачем наданий суду акт від 06.11.2008 року (а.с. 29) в якому комісією у складі працівників ломбарду «Скребниця» зафіксований факт відключення електроенергії 6 листопада 2009 року. Також, відповідачем надана доповідна записка від 07.11.2008 р. (а.с. 58) відповідального за електрообладнання ОСОБА_4 згідно якої зазначену особу о 16 годині викликали до магазину по вул. Карла Маркса 23/13 для усунення несправностей в електрообладнанні в приміщенні ломбарду № 1. Згідно інформації викладеної у доповідній записці заміна несправного електрообладнання відбулася з ранку 07.11.2009 р. Відповідач заперечив наявність у своїх діях порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо не щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків, обґрунтовуючи заперечення п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 05.12.2000 р. № 614, відповідно до якого, на думку відповідача, у випадку відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книги, а після поновлення постачання електроенергії потрібно провести через РРО суми рахунків за час роботи яка відбувалася в час відключення електроенергії з використанням розрахункової книги, що і зроблено відповідачем на наступний день, 07.11.2008 р.
В судовому засіданні судом опитаний свідок ОСОБА_4, паспорт ЕА НОМЕР_4, виданий Ленінським РВ УМВС у Кіровоградські області 19.01.1996 р. (а.с. 81, 82) який є відповідальною особою за роботу електрообладнання відповідно до посадової інструкції (а.с. 76) та наказу № 18 суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 (а.с. 60) У зв’язку з тим, що Повне товариство «Ломбард-Скребниця» орендує нежитлове приміщення за адресою вул. Карла Маркса 23/13 у СПД ФО ОСОБА_5 (а.с. 61, 63, 66, 67, 68,) а, також, орендує у ОСОБА_5 обладнання (а.с. 62, 65, 69, 70) ОСОБА_4 є відповідальною особою за роботу електрообладнання Повного товариства «Ломбард-Скребниця». Свідок підтвердив факт відсутності з 16 години 06.11.2008 р. електроенергії у приміщенні по вул. Карла Маркса 23/13, яке орендує відповідача. Також, свідок підтвердив факт написання ним доповідної (а.с. 58), пояснюючи, що доповідні у разі виявлення несправностей пише завжди у зв’язку з тим, що можлива заміна частин електрообладнання, а для купівлі запчастин необхідно виділення коштів. Також, свідок підтвердив факт підключення електроенергії 07.11.2008 р. Запис про відсутність електричного струму 06.11.08 р. зроблений у відповідному журналі (а.с. 79).
Відносно не проведення розрахункових операцій 06.11.08 р. через книгу ОРО відповідач зазначив, що операції не проводилися, залишок перенесений на наступний день, що передбачено, на думку відповідача п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги). На питання позивача, чому на момент проведення перевірки відповідач не повідомив працівників ДПІ у м. Кіровограді про відключення електроенергії 06.11.2008 р. відповідач зазначив, що повідомляв, але цей факт не взятий до уваги перевіряючими.
Відносно порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо необхідності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня відповідач зазначив, що на підставі наданих суду чеків та фіскального чеку за 11.03.2009 р. норми зазначеної статті відповідачем дотримано. (а.с. 37-43) Також, відповідачем зазначено, що в касі Повного товариства «Ломбард-Скребниця» передбачений щоденний ліміт коштів для розрахунку, у зв’язку з тим, що коштів на розрахунок з клієнтом не вистачило і особа, яка заклала в ломбард ювелірні вироби не хотіла зачекати коштів, які повинні привезти до ломбарду за телефонним дзвінком касира, касир видала різницю з власних коштів. (а.с. 22, 36) На питання суду якими нормами діючого законодавства передбачено розрахунок з клієнтом власними коштами відповідач відповів, що видача особистих коштів не передбачена. Стосовно сплати фінансових санкцій за рішенням № 0001442320 від 23.03.2009 р. відповідач зазначив, що економіст ОСОБА_9 не передала зазначене рішення відповідачу і не повідомила про прийняття органом ДПС вказаного рішення. Як доказ підтвердження даного факту відповідачем наданий витяг з журналу вхідної документації (а.с. 44-48) в якому відсутній запис про реєстрацію вхідної документації рішення № 0001442320 від 23.03.2009 р. На питання позивача чи оскаржувалися дії працівника ОСОБА_9 до суду чи до інших інстанції відносно факту не передачі та не повідомлення відповідача про рішення органу ДПС відповідач зазначив, що не оскаржувалися. На питання суду чому відповідач не скористався свої правом і не з’явився до органу ДПС 19.03.2009 р. у каб. 907 для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, про що повідомлено у п.4.3. акту відповідач не надав відповідь.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі обґрунтовуючи їх тим, що акт перевірки є носієм доказової бази, усі необхідні докази позивачем надані, у зв’язку з чим відсутність в акті зауважень з боку відповідача є доказом наявності порушень. З наведених підстав позивач зазначив, що надані відповідачем документи, які підтверджують відсутність 06.11.2008 р. електроенергії у приміщенні не можуть вважатися належними доказами по справі.
Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В процесі реалізації своєї компетенції, визначеною законодавством, щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також, неподаткових доходів, установлених законодавством орган державної податкової служби в межах наділених законом повноважень здійснює владні функції, делеговані йому державою.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закону). Завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Зазначене визначене статтею 3 Закону. До функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районних у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій згідно п. 1 статті 10 Закону належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», введений в дію з 11 липня 1995 року, із змінами і доповненнями.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Згідно статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України покладено на органи державної податкової служби України відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Розмір фінансових санкцій за порушення вимог зазначеного закону встановлений статтями 17, 22. Відповідно до ч. 4 ст. 17 розмір фінансових санкцій складає двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають згідно норм статті 25 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
В судовому засіданні встановлений факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 456 грн. Також, в судовому засіданні встановлено факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку Повним товариством «Ломбард-Скребниця» 6 листопада 2008 року.
Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
У відповідності до пп. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Згідно ч. 1 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАСУ. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на наведене, беручі до уваги позицію позивача щодо надання всіх необхідних доказів вчинення порушення відповідачем п. 9 ст. 3, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не заперечення позивачем факту роздрукування відповідачем фіскального звітного чеку за 6 листопада 2008 року наступного дня 7 листопада 2008 року, показання свідка відповідача, суд приходить до висновку про доведеність відповідачем відсутності своєї вини за не роздрукування щоденного фіскального звітного чеку 6 листопада 2008 року у зв’язку з виникненням непередбачених обставин, а саме, вимкнення електроенергії. У зв’язку з зазначеним позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкції у розмірі 340 грн. з Повного товариства «Ломбард-Скребниця» за не роздрукування 06.11.2008 р. на реєстраторі розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскального звітного чеку не підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення фінансових санкцій з відповідача у сумі 2280,00 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суд приходить до висновку про наявність порушення відповідачем ч. 3 ст. 13 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Довідка Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ № 41311/14 від 16.09.09 р. (а.с. 23) та аркуш журналу вхідної кореспонденції (а.с. 30) судом не досліджувалися так як не зазначені документи не мають відношення до даної судової справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.
Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Вимоги адміністративного позову задовольнити частково.
2.Стягнути з Повного товариства «Ломбард-Скребниця ОСОБА_5 та ОСОБА_6», ід. код 22223769, 2280,00 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят грн.) за рахунок майна відповідача на користь державного бюджету України в особі ДПІ у м. Кіровограді відділення ДКУ м. Кіровограда, банк УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ід. код 24145329, рахунок № 34122999700002.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 09.12.2009 р.