Справа № 22ц- 2777/2009 Головуючий у першій інстанції –
Категорія - цивільна Цибенко І.В.
Доповідач - Скрипка А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Г оловуючого судді – Шарапової О.Л.
С уддів – Скрипки А.А., Заболотного В.М.
при секретарі – Штупун О.М.
за участю – ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” про визнання незаконними дій посадових осіб, зобов’язання підключити до системи газопостачання, визнання відсутності заборгованості та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” про визнання незаконними дій посадових осіб, зобов’язання підключити до системи газопостачання, визнання відсутності заборгованості та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його позову . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що як вказує ОСОБА_4, він не споживав газ понад норму, встановлену ВАТ „Чернігівгаз”. Апелянт зазначає, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01 серпня 1996 року ’’Про встановлення норм користування житлово – комунальними послугами громадянами , які мають пільги щодо їх оплати ’’ йому встановлено норми споживання газу на які він має 100% пільги по оплаті : в опалювальний період - 614, 1 куб. м , неопалювальний – 36, 6 куб. м , вказані норми споживання апелянт, як він вважає, не перевищував, а тому в нього немає і заборгованості за послуги газопостачання. Відмовляючи в задоволенні позову, як вказує апелянт, суд першої інстанції не взяв до уваги того, що між сторонами існує спір щодо виникнення та сплати боргу. При вирішенні даного питання суд першої інстанції взяв до уваги лише довідку відповідача щодо заборгованості , не застосувавши до вказаних правовідносин нормативно-правові акти, які регулюють вирішення спірних питань. Крім того, апелянт зазначає, що в порушення положень статтей 525 , 526 Цивільного кодексу України ВАТ „ Чернігівгаз ” в односторонньому порядку припинив виконання своїх зобов’язань щодо газопостачання , без попереднього вирішення справи в суді.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції , - залишенню без змін, з наступних підстав.
Апеляційний суд погоджується з правильним по суті рішенням суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог у зв’язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 51 - 54) , 06 березня 2006 року між позивачем та ВАТ ’’ Чернігівгаз’’ було укладено договір про надання послуг з газопостачання. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов’язався під час користування природним газом виконувати всі вимоги Правил безпеки систем газопостачання , Правил надання населенню послуг з газопостачання , а також взяв на себе обов’язок своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання , згідно п. 5.2.3. вказаного договору.
З 06 березня 2006 року , згідно заяви позивача про реєстрацію йому пільги , як працівнику МВС України в Чернігівській області , звільненому зі служби в органах внутрішніх справ, за яким зберігається право на пільгу відповідно до статті 22 Закону України ’’ Про міліцію’ ’ та наданих ним довідок ( а. с. 43 - 45) , ВАТ ’’ Чернігівгаз’’ проводило нарахування позивачу за користування природним газом із урахуванням 50% знижки по оплаті за надані послуги з газопостачання.
Відповідно до ч. 5 статті 22 Закону України „ Про міліцію” працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 14), згідно довідки від 24 травня 2006 року № 9/101/10223 Управління МВС України в Чернігівській області, ОСОБА_4 відповідно до статті 22 Закону України „Про міліцію” має право на 100% знижку по оплаті житлової площі , освітлення і палива на себе та членів сім’ї, що проживають з ним.
31 травня 2006 року ОСОБА_4 подав заяву до ВАТ „Чернігівгаз” про перереєстрацію йому пільги, як працівнику МВС України в Чернігівській області , звільненому зі служби в органах внутрішніх справ , що проживає у сільській місцевості у розмірі 100% знижки на опалення в межах встановлених норм , відповідно до ч.5 статті 22 Закону України ’’ Про міліцію’’ ( а. с. 46). З 01 червня 2006 року позивач перебуває на обліку в Єдиному Державному автоматизованому реєстрі пільговиків, як такий, що має 100% знижку згідно Закону України „Про міліцію” ( а. с. 8).
Як встановлено в ході судових розглядів даної справи, з 31 травня 2006 року нарахування пільгової компенсації позивачу проводилось у відповідності до поданої ним заяви у розмірі 100% знижки на опалення у межах встановлених норм . Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1996 року № 879 ’’ Про встановлення норм користування житлово – комунальними послугами громадянами , які мають пільги щодо їх оплати ’’ пільгова норма використання на опалення житла для позивача становить 577, 5 куб. м на місяць ( а. с. 9).
Таким чином, 50% пільга позивачу надавалась на весь обсяг спожитого природного газу ( на опалення в опалювальний період і на газову плиту протягом року ) , як це і передбачено положеннями ч. 4 статті 22 Закону України ’’ Про міліцію’’. Після перереєстрації пільги позивачу на підставі його заяви та поданих документів – у розмірі 100 % знижки на опалення в межах встановлених норм, відповідно до ч. 5 статті 22 Закону України ’’ Про міліцію’’ , пільга позивачу надавалась на обсяги природного газу, спожиті на опалення в опалювальний період за встановленими нормами.
Позивач за період з травня 2006 року по квітень 2009 року включно не здійснював оплату використаного понаднормово природного газу. Відповідно до наданих відповідачем довідок щодо ОСОБА_4 ( а. с. 75, 158 ) , за період з 13 грудня 2005 року по 17 червня 2009 року пільгова компенсація відшкодована в розмірі 5415 грн. 82 коп. , заборгованість за спожитий природний газ позивача становить 309 грн. 23 коп.
За даних обставин доводи апеляційної скарги щодо безпідставного нарахування позивачу ВАТ ’’ Чернігівгаз’’ сум заборгованості за спожитий ним природний газ не можуть бути підставою для скасування вірного по суті оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно положень п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання та п. 5.2.3 Договору про надання послуг з газопостачання від 06 березня 2006року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4І ( а. с. 51 - 54 ), споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.
12 травня 2009 року ОСОБА_4 був рекомендованим листом повідомлений відповідачем про наявність вказаного боргу , необхідність його сплати та відключення оселі від газопостачання в разі непогашення боргу ( а. с. 29, 50). З акту про відключення вбачається, що споживач ОСОБА_4 відключений від системи газопостачання 17 червня 2009 року ( а. с. 54 а) у зв’язку з непогашенням вказаної заборгованості , шляхом опломбування ввідного газопроводу.
За даних обставин , коли відповідач діяв в межах повноважень, передбачених п. п. 17, 19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999року № 2246 та п. 6 Типового договору про надання послуг з газопостачання , не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом твердження апелянта щодо незаконного відключення його будинку від системи газопостачання.
Враховуючи наведене , доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконними дій посадових осіб, зобов’язання підключити до системи газопостачання , визнання відсутності заборгованості та стягнення моральної шкоди. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено на основі всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 209, 218 , 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: