Справа № 2-6/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року                                                                                    с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді             Яцун О.О.,

при секретарі                      Юхник С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія», про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що за усною домовленістю між ним та гр. ОСОБА_3 він розмістив свій сільськогосподарський інвентар на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

10 грудня 2007 року приблизно о 12 годині ОСОБА_2, уклавши договір підряду з СВК «Росія» на виконання робіт трактором ДТ-75, даючи вказівки трактористу, пошкодив жатки ХСП і ЖРБ, цепку для борон, раму плугу, наклону камеру «Нива», що знаходились на зазначеній вище земельній ділянці та належать на праві власності позивачеві.

В результаті протиправної поведінки ОСОБА_2 було умисно пошкоджено зазначений  сільськогосподарський інвентар, чим заподіяно майнову шкоду позивачеві в розмірі 6848 грн. 39 коп.

    Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 позивачеві було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у його душевних стражданнях з приводу пошкодження техніки, оскільки це  призвело до зміни звичайного способу життя в гіршу сторону, вони з дружиною змушені були уникати спілкування з знайомими, питання яких про стан його справ постійно нагадували про події 10 грудня 2007 року, позивач був позбавлений можливості використовувати техніку за цільовим призначенням. Все це завдало позивачеві морального страждання, які він оцінив у 5000 грн.

Посилаючись на ці обставини, уточнивши в процесі розгляду справи позовні вимоги, позивач просить суд визнати дії ОСОБА_2 протиправними, стягнути з відповідача на його користь 7773 грн. 41 коп. в відшкодування майнової шкоди, моральну шкоду в розмірі                    5000 грн., судові витрати в розмірі 158 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги.

 Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що 18 грудня 2006 року між ним та Новопетрівською сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте, на вказаній земельній ділянці знаходиться сільськогосподарська техніка фермерського господарства «Фортуна». Враховуючи, що розташована на орендованій земельній ділянці сільськогосподарська техніка перешкоджала відповідачеві використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням він неоднократно звертався до голови Фермерського господарства «Фортуна» ОСОБА_1 з проханням звільнити земельну ділянку. Оскільки його чисельні прохання були проігноровані                ОСОБА_1 він змушений був звернутися з письмовою заявою до Новопетрівської сільської ради з проханням зобов’язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від сільськогосподарської техніки та сміття, проте відповідь від Новопетрівської сільської ради ним так і не була отримана. 10.12.2007 року він уклав договір підряду з СВК «Росія» на виконання робіт трактором ДТ-75, з метою привести в порядок орендовану земельну ділянку. Згодом вирішив, використовуючи трактор ДТ-75, за допомогою цепка буксирувати належну ОСОБА_1 сільськогосподарську техніку. За кермом трактора ДТ-75 був ОСОБА_5, який перебуває в трудових відносинах з СВК «Росія». Враховуючи, що оскільки при буксируванні сільськогосподарської техніки він не заподіяв жодних пошкоджень сільськогосподарській техніці і не давав водієві трактора будь-яких вказівок щодо пошкодження техніки                     ОСОБА_1 позов не визнає, заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача - ОСОБА_6 вважає поведінку ОСОБА_1 протиправною, оскільки безпідставне використання ним земельної ділянки, перешкоджає ОСОБА_7 як орендареві земельної ділянки використовувати її за призначенням. Крім того, з наданих суду доказів не вбачається винних дій відповідача, а тому вважає необхідним відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» - Шеремет О.В. пояснив, що відповідач дійсно звертався до СВК «Росія» щодо підрядних робіт і працівники СВК «Росія» виконували роботи щодо звільнення земельної ділянки від сільськогосподарської техніки, однак її не пошкоджували. Заперечує проти позову, вважає його недоведеним та необґрунтованим.

Свідок ОСОБА_9, яка є дружиною позивача, пояснила, що 10.12.2007 року вона була вдома, за адресою АДРЕСА_2, що поруч з земельною ділянкою де відбувалися події і на власні очі бачила як трактор горнув сільськогосподарську техніку, що належить її чоловіку. Неподалік від трактора знаходився ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5, який перебуває в трудових правовідносинах з СВК «Росія» та під час подій 10.12.2007 року керував службовим трактором ДТ-75 СВК «Росія» пояснив, що    ОСОБА_10 чіпляв цепом сільськогосподарську техніку, а він, перебуваючи за кермом трактора, витягував сільськогосподарську техніку з земельної ділянки по АДРЕСА_1. Будь-яких вказівок щодо пошкодження сільськогосподарської техніки ОСОБА_2 їм не давав.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що спочатку обпилював дерева на земельній ділянці по АДРЕСА_1, а потім разом з ОСОБА_5 почали витягували сільськогосподарську техніку з території ділянки, зокрема ОСОБА_10 чіпляв до техніки цеп, а він, перебуваючи за кермом трактора, витягував сільськогосподарську техніку з земельної ділянки по                             АДРЕСА_1. ОСОБА_2 будь-яких вказівок щодо пошкодження техніки їм не давав.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що в 1995 році рішенням сесії Новопетрівської сільської ради йому було надано земельну ділянку розміром 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства. Користуючись землею до 2006 року він за усною домовленістю дозволив ОСОБА_1  розташувати сільськогосподарську техніку на цій земельній ділянці.  

Свідки по справі ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є працівниками СВК «Росія» пояснили, що СВК «Росія», отримавши телеграму з повідомленням про проведення 14.01.2008 року незалежної експертизи за адресою: АДРЕСА_1 командирували їх на місце проведення експертизи. Проте, приїхавши завчасно за вказаною в телеграмі адресою, вони не побачили там ані експерта, ані позивача по справі.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи та свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі, укладеного 18.12.2006 року між Новопетрівською сільською радою, в особі сільського голови Мініної С.Г. та                    ОСОБА_2, останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно акту прийому передачі об’єкта оренди від 22.05.2007 року на зазначеній земельній ділянці знаходиться сільськогосподарська техніка фермерського господарства «Фортуна» (а.с.39-44).

Відповідач неодноразово звертався як до голови Фермерського господарства «Фортуна» - ОСОБА_1 з проханням звільнити земельну ділянку, так і до Новопетрівської сільської ради з письмовими заявами щодо зобов’язання  ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від сільськогосподарської техніки та сміття. В той же час, отримавши відмову ОСОБА_1 у звільненні земельної ділянки від сільськогосподарської техніки і не отримавши на своє письмове звернення відповіді від Новопетрівської сільської ради, 10.12.2007 року ОСОБА_7, уклавши договір підряду з СВК «Росія» на виконання робіт трактором ДТ-75, з метою прибирання орендованої ним земельної ділянки, обрізав дерева на земельній ділянці по                      АДРЕСА_1 та дав розпорядження щодо буксирування належної ОСОБА_1 сільськогосподарської техніки за межі вказаної земельної ділянки. Відповідач також стверджує і це підтверджують опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5  та ОСОБА_10, що вони жодним чином не пошкоджували сільськогосподарську техніку ОСОБА_1, а лише буксирували її з орендованої ОСОБА_2 земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом п. а) ч.1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувач, якщо інше не передбачено законом або договором, має право самостійно господарювати на землі.

Отже, враховуючи, що земельна ділянка, відповідно до договору оренди від 18.12.2006 року була надана відповідачеві для ведення особистого селянського господарства, він мав право самостійно господарювати на вказаній земельній ділянці, використовуючи її за цільовим призначенням. Вказане спростовує твердження позивача щодо неправомірності дій                   ОСОБА_2

Позивач та його представник, посилаючись на матеріали кримінальної справи № 110850 порушеної за фактом   пошкодження майна ОСОБА_1 за ч.1 ст. 194 КК України, зокрема на постанову слідчого від 14.01.2009 року про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину, зазначають, що вказаний документ є доказом заподіяння шкоди ОСОБА_1 саме ОСОБА_2 Між тим, в матеріалах кримінальної справи № 110850 відсутні будь-які докази на підтвердження заподіяння шкоди саме ОСОБА_2, також відсутня мотивована постанова слідчого про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, виходячи з вищенаведеного слід зробити висновок, що постанова слідчого від 14.01.2009 року про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину на яку посилається позивач як на безспірний доказ, не може бути підставою для звільнення позивача від доказування.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 49 від 20.05.2008 року, який міститься в матеріалах кримінальної справи № 110850, розмір матеріальної шкоди в результаті пошкодження сільськогосподарської техніки, яка належить ОСОБА_1, складає 6848 грн.

В той же час, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того факту, що пошкодження, які були вказані у висновку судово-товарознавчої експертизи № 49 від 20.05.2008 року, заподіяно діями відповідача ОСОБА_2 і утворилися саме 10 грудня 2007 року.

 Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до роз’яснення, що міститься в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Отже, однією із умов, яка утворює підставу відшкодування, є причинний зв’язок між правопорушенням та моральною або майновою шкодою, і лише при наявності такого зв’язку відшкодовуються збитки.

Зважаючи, що позивачем не надано належних доказів наявності причинного зв’язку між пошкодженням майна позивача та діями відповідача, клопотань про проведення відповідної експертизи позивачем не заявлялося, суд дійшов висновку, що і в частині відшкодування матеріальної шкоди, позовні вимоги є недоведеними і не підлягають задоволенню  

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.    

За правилами ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз’яснення, що міститься в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведені факти, які б підтверджували понесення ним моральних страждань з приводу протиправної поведінки відповідача, тобто не наведені підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, суд вважає за доцільне і в цій частині відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України с уд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-61, 88,  208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 93, 95 Земельного кодексу України,          постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія», про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Великобілозерський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя  (підпис)  

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в архіві Великобілозерського районного суду Запорізької області в справі № 2-6/09.

Суддя                                                                                   О.О. Яцун