Судове рішення #7161698

                                       

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22- 2670   2009 р.                              Головуючий у 1-й інстанції –Іванова Л.А.

Категорія –27                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

  Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня  2009 року                                         Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненка В.В.

Суддів – Савченко С.О., Потапенка В.І.

 при секретарі – Сегал О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 5 жовтня  2009 року у справі  за позовом  ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за договором кредиту  , -                                              

   ВСТАНОВИЛА:

           

            28 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за договором кредиту.                               Рішенням  Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 5 жовтня  2009 року у задоволенні позову відмовлено.                                         У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 5 жовтня  2009 року   та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог ,  посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.             Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що   апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.                                 Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.                 Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог,   з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України.         Судом першої інстанції встановлено , що 15 серпня 2006 року між позивачем по справі та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № KGN3AN02000180  у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 104025 грн.00 коп. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 41965 грн. 88 коп. на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1.23 % на місяць .                                     Підпунктом 2.3.1 п.2.3 розділу 2 Договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10%.                                 Відповідно до листа-повідомлення від 6 січня 2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» повідомив позивача ОСОБА_1 про зміну з 1 лютого 2009 року відсоткової  ставки за кредитним договором № KGN3AN02000180  від 15 серпня 2006 року , яка складатиме 25, 50%

2

на рік.                                                     Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року ЦК України доповнено ст. 1056-1. Проценти за кредитним договором .                                                 Пунктами 2 та 3 зазначеної статті передбачено, що встановлений  договором  розмір  процентів  не  може  бути збільшений банком в односторонньому порядку.  Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною";

                                                                                                                                                       

          Виходячи з встановлених обставин справи, з посиланням на ст. 638, 651,1054 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про банки та банківську діяльність» , суд першої інстанції дійшов висновку , що підстави для задоволення позову відсутні , а тому відмовив у його задоволенні.                                 При цьому суд зазначив, що не бере до уваги положення ст. 1056-1  ЦК України  оскільки така заборона банкам підвищувати у односторонньому порядку відсотки за кредитами діє лише відносно кредитів, укладених після введення даної норми .                            

            Про те , з таким висновком  колегія суддів не погоджується , оскільки він зроблений  судом  помилково та з неправильним застосуванням норм матеріального права.             Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року  статтю  55  Закону  України  "Про   банки   і   банківську діяльність"   доповнено  частиною  четвертою  такого змісту:

            "Банкам забороняється  в  односторонньому  порядку  змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної  ставки  за  кредитними  договорами  або  зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на  вимогу), за винятком випадків, встановлених законом".                             З змісту даної норми Закону України «Про банки та банківську діяльність» , яка є обов’язковою до виконання всіма банками України  вбачається, що заборона збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами стосується також і раніше укладених договорів.          Крім цього судом першої інстанції не звернуто увагу на ч.3 ст. 1056-1 ЦК України , якою встановлено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.                                     Тобто даною нормою ЦК України визнано всі укладені договори , та ті які будіть укладені у майбутньому в частині права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку нікчемними. Внесення будь-яких змін до кредитних договорів в цій частині не потрібно.                                                     Також судом першої інстанції невірно витлумачено зміст ч.1 ст. 58 Конституції України , оскільки у даному випадку прийняті зміни та доповнення щодо заборони банку у односторонньому порядку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку пом’якшують відповідальність позичальника , а тому мають зворотну дію у часі.             Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.         Враховуючи вищезазначене , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.                                                     Частиною 5 ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.                                 У зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у сумі 25 грн. 50 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15.00 грн.    

3

            Витрати ОСОБА_1 у сумі 1000.00 грн. за надання юридичних послуг ( ас.1) відшкодуванню не підлягають  виходячи з наступного.                         Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати , пов’язані з оплатою правової допомоги  адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони.  Статтею 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Доказів того, що ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги суду не надано. Крім цього ОСОБА_2 приймав участь у справі як представник позивача за усним клопотанням , а не як особа , яка надає правову допомогу , а тому понесені витрати у зв’язку з участю представника у судових засіданнях відшкодуванню не підлягають.                                 Керуючись ст.ст.  303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 , ст. 313, 314, 316,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                

                                       

                                            В И Р І Ш И Л А  :

                       

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - задовольнити частково.               Рішення  Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 5 жовтня  2009 року  - скасувати та ухвалити нове рішення.                                     Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.                 Визнати незаконним підвищення з 1 лютого 2009 року процентної ставки за кредитним договором № KGN3AN02000180, укладеним між  закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 15 серпня 2006 року до 25,50 % річних.                                                     В решті позовних вимог – відмовити.                             Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , код ЄДРПОУ 14360570 , м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги , 50 на користь ОСОБА_1  понесені ним судові витрати у сумі 40 грн. 50 коп.                 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація