АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

             Справа № 22 ц  - 3252/ 2009 р.                   Головуючий по першій  інстанції                                                            

                                                                                   Чолан М.В.                                                                                    

                                                                                    Суддя - доповідач  Обідіна О.І.  

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2009  року     грудня     місяця    "21" дня                                   м. Полтави

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                   Гасія Ю.В.                                            

Суддів:                     Обідіної О.І. ,  Дорош А.І.              

 при  секретарі                    Буряк С.М.                              

      розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу  за  апеляційною скаргою  ОСОБА_2  на рішення   Карлівського   районного суду Полтавської області  від  29 жовтня  2009 року  по справі за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2 про визнання заповітів недійсними,

колегія  суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної  О.І.,

В С Т А Н О В И Л А:

    Рішенням  Карлівського  районного суду  Полтавської області від  29 жовтня 2009 року позовні вимоги  ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсними заповіт ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2, посвідчений  10 лютого 2007 року  приватним нотаріусом  Шубою Аллою Федорівною та заповіт  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, посвідчений 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Шубою Аллою Федорівною.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, останнє оскаржила відповідач, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на  невідповідність висновків суду фактичним обставинам  справи, просить рішення скасувати  та направити справу на новий розгляд.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України  апеляційний  суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає  рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 10.02.2007 р. ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу, за яким  належну йому квартиру АДРЕСА_1 він  заповів   ОСОБА_2

      19.10.2007 р. ОСОБА_4   також  складено заповіт , за яким  все  належне йому майно він заповів  ОСОБА_2

21.11.2007 р.  ОСОБА_4  та ОСОБА_2 зареєстрували свій шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 помер.

Спадкоємці померлого - ОСОБА_3 та   ОСОБА_2  звернулись  до нотаріальної контори із заявами  про прийняття спадщини.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання заповітів недійсними,  суд першої інстанції   виходив з  положень  ч.2 ст. 1257  ЦК України  та висновків посмертної  судово-психіатричної  експертизи,  згідно яких  ОСОБА_4 на момент  укладення  заповітів мав психічний розлад у вигляді  наслідків органічного ураження нервової системи складного ґенезу, з психоорганічним  синдромом, який істотно впливав  на його здатність  усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З вказаними висновком місцевого суду погоджується колегія  суддів, оскільки останній ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Так,  відповідно до ч.2 ст.   1257  ЦК України  за позовом  заінтересованої особи суд визнає  заповіт  недійсним, якщо  буде встановлено , що  волевиявлення  заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Оскільки на   заповіт  як на односторонній правочин поширюються   загальні положення  про правочини, в   даному випадку   його  недійсність є  правовим наслідком, встановленим  ст. 225  ЦК України , згідно до якої  правочин , який дієздатна особа вчинила у момент  ,  вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний  судом недійсним …

Відповідно до роз"яснень  Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування"  за позовом заінтересованої особи суд  визнає заповіт недійсним, якщо він складений особою  під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий  розлад здоров"я не усвідомлювала  значення своїх дій  та (або) не могла  керувати ними .Для встановлення  психічного  стану заповідача в момент складання  заповіту, який  давав би  підставу припустити , що особа не розуміла значення своїх дій  і (або)  не могла ними керувати на момент  складання заповіту , суд призначає посмертну судово - психіатричну  експертизу відповідно до вимог ст. 145  ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги  не містять нових фактів чи засобів доказування і не спростовують висновки  місцевого суду.

Так, посилання  апелянта на те, що  заповідач   на момент  складання заповітів  не мав ніяких психічних розладів  і повністю усвідомлював  свої дії , про що свідчать  пояснення свідків та  його власна поведінка, в тому числі і під час  судового розгляду по справі про розірвання шлюбу,    не  спростовують висновки суду першої інстанції,  які ґрунтуються на висновках посмертних  судово-психіатричних  експертиз , які  є  належними   і допустимими  доказами, на противагу   показам  свідків, які в розумінні  ст. 59 ЦПК  України  не  можуть вважатись  допустимими  доказами  при з"ясуванні психічного стану  заповідача в момент  складання заповіту.

Оскільки рішення  суду першої інстанції постановлено з додержанням як  зазначених роз"яснень Постанови Пленуму ВСУ, так і вимог матеріального та процесуального права ,  підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.  303, 308 , 315  ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А  :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити, а рішення Карлівського районного суду Полтавської області  від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців  шляхом подачі касаційної скарги.

СУ Д Д І :