АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 945/ 2009 р. Головуючий по першій інстанції
Зацеркляний В.К.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року квітня місяця " 22 " дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасій Ю.В.
Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
при секретарі Киві А.М.
з участю
представника позивача Слободчикова О.В.
відповідачів ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 лютого 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк аваль" до ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Кобеляцького районного суду від 06.02.2009 року позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 1231 грн.83 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у розмірі 908 грн. 38 коп., заборгованість за процентами у розмірі 1030 грн.79 коп., заборгованість, що підлягає достроковому стягненню у розмірі 3768 грн.17 коп., а також судові витрати - 69 грн.39 коп. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ.
В апеляційної скарзі відповідач ОСОБА_4 , посилаючись на неповне з"ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову до нього як до поручителя за кредитними договором між банком та позичальником ОСОБА_6
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
По справі встановлено, що 26.12.2007 р. між позивачем та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала 5000 грн., строк користування якими склав 3 роки. Як позичальник ОСОБА_6 зобов"язувалась щомісячно сплачувати кредит згідно графіку погашення з розмірі 1/36 від суми ліміту та відсотки за користування останнім.
На забезпечення виконання вказаного кредитного договору 26.12.2007 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладено договір поруки у відповідності до ст. 553 ЦК України , за умовами якого поручитель взяв на себе зобов"язання перед банком відповідати по борговим зобов"язанням боржника ОСОБА_6 відповідно до п. 1.3 даного договору.
Вірно встановивши порушення боржником ОСОБА_6 зобов"язань по своєчасному поверненню кредитних коштів та відсотків по кредиту, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитом, процентів, та штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків повернення кредиту, а також на вимогу банку достроково стягнув кредитні кошти.
З вказаними висновками погоджується колегія суддів, оскільки останні ґрунтуються як на матеріалах справи , так і на вимогах закону.
Зокрема, ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.
Вказана норма закону відповідає і передбаченим договором поруки зобов"язанням , узятими перед банком поручителем ОСОБА_4 , який добровільно підписав умови договору , в подальшому предмет договору в передбаченому законом порядку не оскаржував.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Так, посилання апелянта на те, що договір поруки передував укладанню кредитного договору спростовується матеріалами справи, з яких встановлено, що кредитний договір між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 був укладений 26.12.2007 р. , а не 27.12.2007 р.
Інші доводи апелянта фактично стосуються його власного тлумачення кредитного договору, зокрема ототожнювання підстав для дострокового погашення кредиту за ініціативою позичальника (п.6.1-6.7 ) з правом вимоги кредитора (позикодавця) на дострокове погашення кредиту( п.п.7.1-7.3) .
Враховуючи, що наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов"язує скасування судового рішення в порядку ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін як постановленого з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості, що підлягає достроковому стягненню в розмірі 3768 грн.17 грн. виключити термін "заборгованість", оскільки на вказані кредитні кошти не поширюється статус заборгованості , так як термін дії договору іще не закінчився.
В частині розподілу судових витрат необхідно зазначити , що останні стягуються з відповідачів не в солідарному порядку , а в рівних частинах.
Керуючись ст. 303,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 лютого 2009 року залишити без змін, виключивши з резолютивної частини термін "заборгованість" в частині дострокового стягнення кредитних коштів в розмірі 3768 грн.17 коп.
В частині стягнення судових витрат виключити посилання на солідарне стягнення, здійснивши стягнення останніх в рівних частках.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.
С У Д Д І :