АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 2329/ 2009 р. Головуючий по першій інстанції
Науменко Н.Д.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року вересня місяця " 9 " дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів: Обідіної О.І., Карнауха П.М.
при секретарі Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою ОСОБА_3 до Новогалещинського житлово-комунального підприємства про стягнення не донарахованої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою судді Козельщинського районного суду від 28.07.2009 р. ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, останню оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на зміст попереднього судового рішення , постановленого Апеляційний судом Полтавської області за його позовом про захист трудових прав, у зв"язку з чим поставив питання про скасування ухвали як незаконної.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 312 ч.1п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Колегією суддів встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження по справі , суддя виходив з положення п.2.ч.2. ст.122 ЦПК України , якою встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв"язку з відмовою позивача від позову, або укладення мирової угоди сторін у спорі, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, суддя посилався на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28.08.2008 р., постановленого по справі за позовом ОСОБА_3 до Новогалещинського житлово-комунального підприємства про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.
Вказаним судовим рішенням були частково задоволені позовні вимоги про стягнення недорахованої заробітної плати в розмірі 363 грн.25 коп. за період роботи позивача в листопаді та грудні 2006 р., за січень та серпень 2007 р. , з підстав невірного нарахування заробітної плати ,оскільки при її нарахуванні роботодавець виходив з не з тарифної ставки .
Виходячи із змісту даної позовної заяви, ОСОБА_3 повторно поставлено питання про донарахування йому заробітної плати за період з січня 2006 р. по 15.08. 2007 р. за тарифною ставкою, у встановленими доплатами як машиністу насосної станції 4 розряду, тобто фактично заявлено аналогічний за своїм змістом позов, між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.
З вказаним висновком погоджується колегія суддів, оскільки він грунтується на вірному застосуванні норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в липні 2009 р. пред"явлено позов до того самого відповідача - Новогалещинського житлово-комунального підприємства , з аналогічним предметом позову - про стягнення раніше не донарахованої заробітної плати за фактично виконану роботу машиніста насосної станції 4 розряду в період з 01.11.2006 р. та по 15.08.2007 р. , з встановленими законом надбавками та доплатами, з відшкодуванням моральної шкоди, з тих самих підстав - порушення відповідачем його трудових прав в частині невірного нарахування розміру заробітної плати, оскільки на його думку, остання повинна нараховуватись за фактично виконану роботу як оператора станції перекачки, на противагу чому відповідачем оплата праці нараховувалась йому на рівні мінімально встановленої в Україні, а не відповідно до штатного розпису та тарифним ставкам.
Аналізуючи позовні вимоги , пред"явлені ОСОБА_3 у вересні 2007 р., за результатами розгляду яких постановлено судове рішення, яке набрало законної сили та позовні вимоги , пред"явлені ОСОБА_3 в липні 2009р, , колегія суддів приходить до висновку , що вони є тотожними, заявленими щодо одного й того ж предмету спору , із тих самих підстав.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом рішення колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області від 28.08.2008 р., на витяг з якого посилається апелянт, стосується підстав відмови в задоволені апеляційної скарги у зв"язку з не за явленням в передбаченому законом порядку в суді першої інстанції вимог про визнання трудової угоди про його прийняття на роботу оператором станції перекачки - недійсною .
Але, як вбачається з змісту позовної заяви, такої вимоги не містить і даний позов ОСОБА_3 , оскільки визначений ним предмет спору стосується питання про стягнення на донарахованої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, 312 ч.1 п.1, 315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Козельщинського районного суду від 28 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
С У Д Д І :