АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

             Справа № 22 ц  - 1351/ 2009 р.                     Головуючий по першій  інстанції

                                                                                Сьоря С.І.                                                                                                    

                                                                         Суддя-доповідач  Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            2009  року   травня      місяця    « 13 »   дня                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                          Гасій Ю.В.                                            

Суддів:                     Обідіної О.І.,   Прядкіної О.В.                

            при  секретарі                          Киві А.М.                                                  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  цивільну справу за  апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4  на рішення  Крюківського  районного суду  м. Кременчука від 30 березня 2009 року по справі за позовом  ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства  «Райффайзен Банк  Аваль», ОСОБА_7 про визнання  недійсним договору поруки,  

колегія суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної О.І.,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.03.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм  матеріального права, оскільки  на її думку до спірних правовідносин необхідно застосовувати   норми Сімейного Кодексу  України  як такі, що регламентують захист прав одного з  подружжя в спільній сумісній власності, а  суд до спірних правовідносин застосував норми, які регулюють  договірні відносини та забезпечення виконання зобов»язання, що призвело до невірного вирішення спору.

Апеляційна скарга  не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

По справі встановлено , що  ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебувають в зареєстрованому шлюбі з  10.18.1996 року.

13.06.2007 р.  між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  та ОСОБА_6 укладено  договір ,  за умовами якого  останній  отримав кредит в сумі 117 000 грн.  строком  дії з 13.06.2007 р. по 13.06.20013 р. з процентною ставкою за користування кредитом 16,5 % річних

Вказаний договір був забезпечений договором поруки від 13.06.2007 р. , що  був укладений   між  ВАТ  «Райффайзен Банк Аваль » та ОСОБА_7 , за яким   він  взяв на себе зобов»язання  відповідати по борговим зобов»язанням позичальника ОСОБА_6, які виникають з умов кредитного договору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої  інстанції обгрунтовано виходив з того, що  перебування  відповідача ОСОБА_7 в шлюбі з позивачем ОСОБА_3  не обмежує його право   у вільній реалізації його цивільних прав, в тому числі і бути поручителем за зобов»язаннями інших осіб, тому визначенні   позивачем підстави позову – не ґрунтуються на  законі , зокрема  на правилах ст. 65 Сімейного Кодексу України , які в даному випадку не підлягають  застосування до спірних правовідносин, що   випливають  з договірних зобов»язань, а саме  з договору поруки як  способу забезпечення  виконання  фінансового зобов»язання.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на законі.

Так,  укладаючи  зазначений  договір  поруки, ОСОБА_7 користувався  своїми правами  в межах  цивільної правоздатності, не порушуючи  права інших осіб, в тому числі і права дружини.

За правовою природою оспорюваний  договір відноситься  до договорів, що випливають із забезпечення виконання зобов»язання,  які врегульовані   главою 49  ЦК України .

Доводи апеляційної скарги не спростовують  висновки суду  першої інстанції.

Зокрема, посилання на  те, що предметом позову  є  захист  майнових прав дружини,  але судом першої інстанції  замість  положень ст. 65 Сімейного Кодексу України  невірно були застосовані   норми матеріального права, які регламентують  забезпечення виконання зобов»язання, колегія суддів не приймаються до уваги .

Статтею  65  Сімейного Кодексу України ,  на яку позивач посилалась як на підставу заявлених вимог,    визначено  право подружжя на розпорядження майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності  подружжя, тобто поширюється на  договори, які подружжя або один з них укладає з іншими особами щодо майна, яке їм належить на праві спільної  сумісної  власності.

В даному випадку предметом оспорюваного договору є  не  майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя , а  виконання сторонами   зобов»язань, визначених договором поруки ,    тому   визначена позивачем підстава для  визнання недійним договору поруки -  відсутність згоди  дружини на укладання такого договору   не ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином,  місцевий суд повно і всебічно встановивши обставини справи й визначивши  правові відносини, зумовлені встановленими фактами, ухвалив  судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 303,308,315,317    ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бут оскаржена  до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.

С У Д Д І   :