АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

             Справа № 22 ц  - 1740/ 2009 р.                             Головуючий по першій  інстанції

                                                                                                          Кривич Ж.О.                                                                                                    

                                                                                              Суддя-доповідач  Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            2009  року   червня місяця    "24"   дня                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                          Гасія Ю.В.                                            

Суддів:                        Дорош А.І. , Обідіної О.І.                  

            при  секретарі                          Киві А.М.                                                  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення  Автозаводського районного суду  м. Кременчука від 28 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3  до Приватного підприємства "ЛІГ"  про стягнення заробітної плати, збитків за невиконання зобов"зання, пені, вихідної допомоги та  моральної шкоди,

колегія суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної О.І.,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.04.2009р.  позовні вимоги ОСОБА_3 залишені  без задоволення.

В апеляційній скарзі  позивач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати як необгрунтоване та постановити нове рішення про задоволення його вимог. Вказує на невірну оцінку  судом першої  інстанції  доказів  по справі,  безпідставне відхилення  наданих ним доказів про порушення його трудових прав.

Апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив  рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

По справі  встановлено, що 14.02.2008 р. між  замовником ПП "Ліг"  в особі його  директора  ОСОБА_4  та  виконавцем ОСОБА_3 укладено  трудову угоду № 04-к , за умовами якої  виконавець зобов"язувався  виконати роботи по  облицюванню  плиткою приміщення боксу по ремонту  автомобілів в цеху №11 АТ "Укртатнафта"  в  об"ємі  36 кв.м.  в термін  до 12.03.2008 р.

Замовник зобов"язувався  оплатити виконані роботи в розмірі відповідно до акту виконаних робіт, з врахуванням вартості за  1 кв.м.  30 грн.

14.03.2008 р. сторонами складено акт приймання передачі наданих послуг відповідно до договору № 04-к  від  14.02.2008р. із зазначенням,  що послуги,  передбачені  договором  надані виконавцем у встановлений термін, в повному обсязі та з дотриманням інших умов, вартість  таких послуг склала 1080 грн., які  виконавець ОСОБА_3 отримав згідно  записів у платіжній відомості  від 24.03.2008 р.  

При підписанні  акту  виконавцем зазначена його незгода з оплатою праці.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, заявлених  ОСОБА_3 з підстав порушення  трудового законодавства в частині стягнення заробітної плати, пені, вихідної допомоги  та моральної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що між сторонами фактично   існували  цивільно-правові відносини за договором підряду.

З вказаним погоджується  колегія  суддів  з наступних підстав.

Згідно  ст.  837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується  прийняти та оплатити виконану роботу .

Аналізуючи зміст  укладеної  між сторонами  14.02.2008 р.  угоди,  колегія суддів  вважає, що судом першої інстанції дано вірно оцінку характеру спірним  правовідносинам в сфері   підряду, а не в  сфері трудових  відносин, у зв"язку з чим погоджується з висновками про те, що відповідачем не допущено  порушення прав та законних інтересів   позивача  як працівника  під час виконання трудових обов"язків.

Вказані висновки місцевого суду , крім іншого, вірно обгрунтовані посиланням на відсутність  у позивача  належних доказів  про недотримання  відповідачем  обов"язку по оплаті послуг з облицювання стін, оскільки позивачем  в ході розгляду справ не  було доведено  обставин, на які він посилався як на підставу  заявлених вимог.

Відповідно до ст.  59 ЦПК України  обставини  справи, які за законом мають  бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи  викладене,  суд першої інстанції, у відповідності до ст. 212  ЦПК України, вірно надав перевагу письмовим  доказам  відповідача, обгрунтовано відхиливши як  неналежні  докази позивача.

Доводи апеляційної скарги  не містять нових фактів чи засобів  доказування , які б спростували висновки суду першої інстанції .

Твердження  апелянта про невірну  оцінку  доказів по справі  колегія суддів не приймає до уваги, оскільки  рішення суду першої інстанції ухвалене на основі повно з"ясованих по справі  обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень та  ґрунтується  на  вимогах закону  щодо  належності, допустимості і достовірності   кожного доказу окремо, з урахуванням  також достатності  і взаємного  зв"язку  доказів у їх  сукупності.

Вірно встановивши  обставини по справі, суд першої інстанції постановив  законне та обгрунтоване рішення, підстав для скасування я кого колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст. 303, 308 , 315    ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  відхилити, а рішення  Автозаводського  районного суду м. Кременчука від 28 квітня  2009 року  залишити без змін.

Рішення набирає законної сили   з моменту проголошення  і може бути  оскаржене до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.

З оригіналом згідно                                     С У Д Д Я