Справа № 11- 663/2009 р.                Головуючий у І інстанції Лихошерст В.В.

Категорія ст. 185 ч.3 КК                Доповідач Щербаков О.С.

                                               УХВАЛА

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      24 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах  апеляційного суду Чернігівської області в складі:

                                           головуючого Щербакова О.С.

                                           суддів Антипець В.М., Мельниченка Ю.В.

                                            з участю прокурора Хомазюка  О.В.

                                            засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2009 року.

    Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою професійно-технічною освітою, непрацюючий, раніше судимий: 20.06.2000 року Щорським районним судом Чернігівської області за ст. 140 ч. 3 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 461 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки; 30.05.2001 року Щорським районним судом Чернігівської області за ст. 140 ч. 2, 43 КК України до 4-х років позбавлення волі; 25 жовтня 2006 року Щорським районним судом Чернігівської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2-х років позбавлення волі, -

засуджений за  ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до  ст.81 КПК України.

    Як встановив суд, 01 липня 2009 року близько 13-ї год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом зірвання прибою з навісним замком з вхідних дверей, проник до будинку ОСОБА_2, розташованого в х. Млинок Щорського району Чернігівської області, де зі столу в спальній кімнаті будинку таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 1110" вартістю 110 грн. з сім-картою "Лайф" вартістю 25 грн. та грішми на рахунку в сумі 17 грн., а також гроші в сумі 63 грн. 00 коп., а всього майна, яке належало ОСОБА_3, на загальну суму 215 грн.

В апеляції та доповненні до апеляції засуджений не погоджується з вироком суду, вважає, що досудове та судове слідство проведено однобічно, без урахування показань, які він давав під час слідства. Визнає, що незаконно оволодів чужим телефоном, але умислу на це не мав, своєї причетності до викрадення грошей не визнає. Міру покарання призначену судом вважає надто суворою.  

Прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, подав заперечення на апеляцію засудженого ОСОБА_1,  вважає вирок суду законним та обґрунтованим,  а апеляцію засудженого безпідставною. Призначену судом міру покарання за вчинений засудженим злочин вважає доцільною, об’єктивною та такою, що відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи викладені в апеляції, думку прокурора, який вважає вирок обґрунтованим і законним, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, а його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що його дії підлягають кваліфікації за ст. 162 КК України, оскільки він не мав умислу на вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, перевірялися під час досудового слідства, спростовуються свідченнями ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та обгрунтовано розцінені, як намагання уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин ( а.с. 42 )

Посилання засудженого на не причетність до крадіжки грошей спростовується детальними показаннями потерпілої ОСОБА_3, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 (а.с.21, 41) і обгрунтовано розцінені судом, як спробу уникнути відповідальності.

Призначаючи ОСОБА_1 міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який вчинений в стані алкогольного сп’яніння, дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, те,  що він за місцем проживання характеризується негативно, обставини, що пом’якшують покарання, те, що він страждає хронічними захворюваннями та призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів,  яке відповідає вимогам  ст.  65 КК України.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції, зміни вироку та пом’якшення покарання, як про це йдеться у апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає. Оцінивши всі обставини справи у сукупності, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 саме такий строк покарання.

Порушень чинного кримінально-процесуального законодавства  під час досудового та судового слідства  не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

                             УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1  – без зміни.

                                                         СУДДІ :

   МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.            ЩЕРБАКОВ О.С.        АНТИПЕЦЬ В.М.