2-292/2007 p. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                         Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання                             Бандуровій В.І.,

з участю адвоката                                                      ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення, 3-я особа ОСОБА_4, лисичанське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №2", -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що відповідач на протязі тривалого часу влаштовує вдома сварки та бійки, працівниками ОВС йому неодноразово виносилися попередження про непростимість антигромадської поведінки у побуті, тому відповідно до ст.116 ЖК УРСР просить позбавити його права користування жилим приміщенням без надання іншого житла внаслідок неможливості спільного проживання.

У судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, суду дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Доповнила, що квартиру отримували її батьки. Відповідач влаштовує сварки та бійки щоразу, коли вип'є, вона зверталася до міліції три рази. Відповідач бив її кілька разів, ганявся за нею, погрожував вбивством. Заяви про відмову від заяв до міліції вона писала під погрозами з його боку.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що звільнився з місць позбавлення волі за закінченням строку ІНФОРМАЦІЯ_1.. Між позивачкою та ним були конфлікти. Вважає, що ці конфлікти влаштовувала позивачка за порадою її родичів, щоб позбавити його права на житло та продати квартиру. Позивачці він не погрожував, не бив. Вона сама зловживає алкоголем. Квартира матері залишилася дітям брата, він там живе з сім'єю. Заборгованості за квартиру немає, він платив за рахунок ощадних книжок. Син позивачки не живе з нами, до навчання проживав. Із сусідами нормальні відносини. З ІНФОРМАЦІЯ_2 року він хворіє на туберкульоз..

3-я особа, ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, письмово пояснив, що відповідач зловживає алкоголем, б'є позивачку.

Представник 3-ї особи, ЖЕК №2, у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи суду не надав.

У судовому засіданні дослідженні докази: свідоцтво про розірвання шлюбу між сторонами; довідка паспортної служби; постанови про відмову у порушенні кримінальних справ; офіційні попередження про недопустимість антигромадської поведінки; витяг з історії хвороби позивачки; заяви позивачки до начальника MB УМВС; довідка про нараховану заробітну плату відповідача; розписки позивачки про відшкодування шкоди; довідка з місця роботи відповідача; документи про списання коштів з ощадних книжок на сплату комунальних послуг; довідка про кодування від алкогольної залежності; виробнича характеристика відповідача; довідка з травмпункту на ім'я позивачки; вирок Лисичанського міського суду від ІНФОРМАЦІЯ_3.; побутові характеристики відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та перебували у шлюбі до ІНФОРМАЦІЯ_4року. Відповідач у ІНФОРМАЦІЯ_5році систематично порушував правила співжиття, влаштовуючи сімейні скандали та побиття позивачки, що робить для позивачки неможливим спільне з відповідачем проживання в одній квартирі, тричі - ІНФОРМАЦІЯ_6року,  ІНФОРМАЦІЯ_7року, ІНФОРМАЦІЯ_8року

2

попереджався органами внутрішніх справ про недопустимість антигромадської поведінки, але вказані заходи впливу виявилися безрезультатними, у зв'язку з чим відповідач підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.116 ЖК УРСР якщо члени інші особи, Які проживають разом з наймачем або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

З пояснень позивачки, письмових пояснень 3-ї особи, показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 вбачається, що відповідач неодноразово вчиняв сварки з позивачкою, застосовував до неї фізичне насильство. Наявність сварок не заперечує і брат відповідача -свідок ОСОБА_7, якому скаржилася на це позивачка..

З постанов про відмову у порушенні кримінальної справи вбачається, що позивачка тричі викликала працівників ОВС внаслідок протиправних дій відповідача, які були скоєні ним за місцем проживання (а.с.7-9). З матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи НОМЕР_1 та довідки з травмпункту вбачається, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7. наніс позивачці тілесні ушкодження. Також тілесні ушкодження від відповідача позивачка отримала і ІНФОРМАЦІЯ_11. (а.с.П), що підтвердила і свідок ОСОБА_6. З офіційних попереджень вбачається, що відповідач тричі попереджався працівниками ОВС про недопустимість антигромадської поведінки.

З копії вироку Лисичанського міського суду від ІНФОРМАЦІЯ_3. вбачається, що відповідач двічі був засуджений за вбивство, тому суд вважає достовірними пояснення позивачки, що заяви про відмову від розгляду її заяв вона писала під примусом відповідача.

Суд не приймає у якості доказу вимог позивачки та заперечень відповідача побутові характеристики відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_9. та ІНФОРМАЦІЯ_10., оскільки вони мають протилежний зміст, клопотань про проведення процесуальних дій, які дозволили б усунути такі протиріччя сторони не заявляли.

Виробнича характеристика відповідача, білети до Москви, документи про сплату заборгованості за квартиру не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки сплата комунальних послуг є обов'язком відповідача, а інші докази не стосуються предмету позову.

За таких обставин суд вважає надані позивачкою докази неможливості проживання разом із відповідачем внаслідок його антигромадської поведінки достатніми та переконливими.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати за сплату державного мита у розмірі 8,5 грн. та за оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7,5 грн., а всього 16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.116 ЖК УРСР, ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд в 10-денний строк з дня винесення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-ти денний строк зо дня винесення рішення..