Справа № 1-13 2007р.

В И Р О К

I М Е Н Е М    У К Р А ї Н И

01 лютого 2007 року

головуючого-судді

при секретарі

з участю прокурора

Сколівський районний суд Львівської області в складі: Гуменної Н.М. Маринич М.М. Коциби Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду 'справу про обвинувачення

ОСОБА_1 уродженця та жителя с. Жупани Сколівського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, не працює, раніше не судимого,

за ч.І ст.296 КК України.

встановив :

16 листопада 2006 року приблизно о 19 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи на сільській дорозі в с. Жупани Сколівського району Львівської області, умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме: ОСОБА_1 в присутності сторонніх громадян, нецензурно висловлюючись на адресу ОСОБА_2, став виясняти з останнім, за що той його вдарив. У відповідь ОСОБА_2 нецензурними словами висловився на адресу ОСОБА_1, за що він правою рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_2, а цей схопив ОСОБА_1 за одяг спереду та наніс удар кулаком в область рота. Після того, ОСОБА_1 наніс удар ОСОБА_2 в область чола та носа. В подальшому між ними відбулась шарпанина, під час якої вони ображали один одного нецензурними словами. Хуліганські дії ОСОБА_1 супроводжувались заподіянням легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав та після роз'яснення йому ст.299 КПК України пояснив, що 16 листопада 2006 року приблизно о 18 год. він пішов в центр села Жупани, щоб зустрітися там з друзями, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після зустрічі, вони купили в магазині пляшку горілки та вирішили піти до їх товариша ОСОБА_5  Йдучи по сільській дорозі, вони помітили, що за ними йде ОСОБА_2 Коли прийшли до ОСОБА_6, то його батько - ОСОБА_7 повідомив, що того немає вдома. Тоді, він запропонував ОСОБА_7 випити з ними і той погодився. ОСОБА_8 поставила їм на стіл їжу. В цей момент до будинку зайшов ОСОБА_2, якого вони теж запросили за стіл. Сидячи з ними за столом та, розпиваючи спиртне, ОСОБА_2 безпричинно штовхнув його в область грудей гак. що він впав з крісла на підлогу. На зауваження присутніх ОСОБА_2 лише розсміявся. Приблизно о 19 год., вони розпивши пляшку горілки, вийшли з будинку. На сільській дорозі він нецензурно висловлюючись, запитав ОСОБА_2.. за що той штовхнув його. У відповідь ОСОБА_2 нецензурними словами висловився на його адресу. Тоді, він правою рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_2. а цей схопив його за одяг спереду та наніс удар кулаком в область рота. За це він вдарив ОСОБА_2 в область чола та носа. Після цього, між ними відбулась шарпанина, під час якої вони ображали один одного нецензурними словами. В якусь мить він відчув сильний колючий удар в область стегна з лівої сторони і побачив у руці ОСОБА_2 складний кишеньковий ніж. Намагаючись. відібрати ніж, він порізав руку до Деза. Тоді він крикнув ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які знаходились близько 2-3 м. від нього і ОСОБА_2, що в того є ніж. Коли друзі підійшли до нього, ОСОБА_2 скористався цим і втік додому. У вчиненому щиро кається.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 832 від 05.12.2006 року у ОСОБА_2 виявлено: садна чола і носа, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Суд вважає доведеними факт вчинення ОСОБА_1 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.296 КК України;

Обираючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, як пом'якшуючі покарання обставини, думку потерпілого, який прощає підсудному та просить його суворо не карати, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, як обтяжуючу обставину й вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.І ст.296 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й звільнення його на-підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323. 324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.296 КК України, й призначити йому покарання - 2 /два/ роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

На підставі ч.І п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-викоиавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінапьно-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя