№1-338/09

          ПОСТАНОВА

28 грудня 2009 року                                                                                                 м. Зміїв

            Суддя  Зміївского районного суду Харківської області Овдієнко В.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності голови Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 за ст. 356 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області зі скаргою приватного обвинувачення, в якій вказав наступне:

01.10.2007 року він звернувся на особистий прийом до голови Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 На стенді, який знаходився в приміщенні суду було визначено те, що голова суду приймає перший понеділок місяця з 09:00 до 12:00. До суду він прийшов о 9:00, піднявся до кабінету голови суду та став очікувати прийом. Але його голова суду не проводив за відсутності на робочому місці. Почекавши хвилин 40 він дізнався про те, що особистого прийому ОСОБА_2 проводити не буде. Тому він покинув приміщення суду. При тому він, через канцелярію суду, надав ОСОБА_2 пропозицію, в якій просив його визначити час особистого прийому таким чином, щоб особистий прийом він мав можливість проводити. На його пропозицію ОСОБА_2 відповіді не надав.

Згідно ст. 40 Конституції України всі мають право звертатись з зверненнями особисто до посадових осіб органів державної влади.

Згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти тільки на підставі і засобом передбаченим Конституцією і законами України.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний не посягати на права інших людей.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звертається до посадової особи органу влади має право особисто викласти аргументи особі яка розглядає звернення.

Згідно ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» керівники органу державної влади зобов'язані проводити особистий прийом громадян, який проводиться регулярно у встановлений час. Порядок прийому громадян в установі визначає її керівник.

Згідно ст. 24 Закону України «Про судоустрій» голова місцевого суду здійснює передбачені законом повноваження. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

За таких обставин, голова суду ОСОБА_2 не організував належну роботу суду відносно проведення особистого прийому громадян 01.10.2007 року, чим порушив його права гарантовані ст. 40 Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив самоправні дії, які завдали значної шкоди його інтересам відносно бути особисто прийнятим головою суду. Крім того, ОСОБА_2 йому відповіді на пропозицію про визначення реального часу здійснення особистого прийому не надав, що можна розцінювати як те, що ОСОБА_2 не вважає у нього наявність будь-яких прав. Що є зухвалим цинізмом і можна розцінювати як особливо жорстокі дії відносно його особи.

Доказами по справі є документи що зібрані ним, а саме:

Рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року, яким визнано дії ОСОБА_2 відносно не здійснення у визначений час 01.10.2007 року особистого прийому ОСОБА_1 та не забезпечення проведення особистого прийому іншою посадовою особою Харківського районного суду Харківської області 01.10.2007 року неправомірними.

Пропозиція на адресу ОСОБА_2 надана 01.10.2007 року про визначення реального часу особистого прийому.

Обставиною що обтяжує вчинений злочин є те, що вчинено його при використанні  посадових повноважень з повним зухвалим ігноруванням його прав, які гарантовані ст. 40 Конституції України, що можна визначити як з особливою жорстокістю до його особи використовуючи переважливе становище над ним у ОСОБА_2 як голови суду.

На підставі викладеного, обвинувачує ОСОБА_2, голову Харківського районного суду Харківської області, працює за адресою: Харківська область, Харківський р-н, сел. Покотилівка, вул. Калініна 18, адреса проживання не відома, в тому, що він всупереч порядку встановленого: ст. 24 Закону України «Про судоустрій», ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» не забезпечив реалізацію його права 01.10.2007 року, яке гарантовано ст. 40 Конституції України і яке він мав на меті його реалізувати і здійснив всі передбачені законом дії спрямовані на реалізацію гарантованого права.

Свої дії ОСОБА_2 проводив свідомо, в особистих інтересах, в повній мірі ігноруючи норми закону які регламентують його посадові обов'язки та зобов'язують вчиняти дії спрямовані на реалізацію гарантованих прав громадян.

Такими діями ОСОБА_2 вчинив злочин визначений ст. 356 КК України: навмисно, всупереч встановленому законом порядку незаконно ухилився від проведення його особистого прийому і ухилився від його організації відносно проведення іншою особою. Не забезпечив в подальшому реалізацію його права не вважаючи на те, що він таку дію передбачав здійснити в подальшому і просив ОСОБА_2 вирішити це питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 97 ч. 1, ст. 27 ч. 1 КПК України просив суд порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 по ст. 356 КК України; визнати ОСОБА_2 винним у   скоєні злочину по ст. 356 КК України – самоправство, та призначити ОСОБА_2 покарання.

Постановою голови апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3 від 12.11.2009 року змінено підсудність скарги приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно голови Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 за ст. 356 КК України та направлено її до Зміївського районного суду Харківської області для розгляду по суті.

    Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 та наданими до неї матеріалами, дійшов наступного:

    У відповідністю з ч. 1 ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України, а також справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не проводяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним.

    У відповідністю з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.

    Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

    Статтею 356 КК України передбачена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

    У відповідністю з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України, скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).

    Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.

На порушення вимог ст. 223 КПК України, ОСОБА_1 у своїй скарзі не зазначив за яких обставин і які саме самовільні, всупереч установленому законом порядку, дії, передбачені ст. 356 КК України вчинив голова Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2  Не забезпечення здійснення особистого прийому ОСОБА_1 головою суду або іншою посадовою особою не може розглядатися як самоправство відповідно до ст. 356 КК України.

Слід також звернути увагу на ту обставину, що наказом Голови Верховного Суду України ОСОБА_4 від 12.03.2007 року №43 проведення особистого прийому громадян Головою Верховного суду України, його заступниками, головами судових палат та Військової судової колегії скасоване як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилався на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду Харківської області від 01.04.2009 року, якою частково задоволено апеляцію ОСОБА_1 та визнано протиправними дії голови Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 стосовно не здійснення у визначений час 01.10.2007 року особистого прийому ОСОБА_1 та не забезпечення проведення особистого прийому іншою посадовою особою суду.

Разом з тим, копія зазначеної постанови, яка надана до скарги, не завірена в установленому порядку; не надано копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2008 року, яка була скасована частково.

У відповідністю з ч. 2 ст. 95 КПК України письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

    До скарги приватного обвинувачення не додано копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника, що позбавляє можливості пересвідчитися в особі заявника; відсутня підписка ОСОБА_1 про те, що він попереджений про відповідальність за неправдивий донос.

За таких обставин, скаргу належить залишити без розгляду та повернути її ОСОБА_1  

Залишаючи скаргу без розгляду, належить роз’яснити заявнику скарги ОСОБА_1, що він не позбавлений можливості повторного звернення з заявою, яка відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності голови Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 за ст. 356 КК України – залишити без розгляду і повернути ОСОБА_1.

Розяснити ОСОБА_1 право повторного звернення з заявою, яка відповідає вимогам КПК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: