Справа № 22-3825/2012 Головуючий у 1-й інстанції - Сальникова Н.М.

Доповідач - Кабанченко О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко O.A.

суддів - Іванченка М.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Шкварелюк А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

встановила:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "Гюнсел" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду м. та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Не погоджується з висновком суду про те, що одержувач вантажу не мав претензій до перевізника, одержавши вантаж під розписку, оскільки одержати вантаж без підпису неможливо. Посилається на те, що працівниками відповідача при прийнятті вантажу для перевезення вантаж був оглянутий, а при виявлені одержувачем пошкодження вантажу ними було відмовлено у складанні про це акту. Також, вважає безпідставним відмову суду у вимогах про відшкодуванні моральної шкоди.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на перевезення багажу з офісу ТОВ «Гюнсел» в м. Києві до офісу ТОВ в м. Одеса довіреній особі позивача ОСОБА_3

У договорі позивачем був зазначений опис вантажу - запчастина та вартість - 2 000

грн.

2 червня 2011 року відповідачем був доставлений вантаж до м. Одеса та виданий одержувачу ОСОБА_3, що засвідчується підписом останнього у декларації отримання багажу. У вказаній декларації одержувач будь-яких зауважень не зазначив, відповідно до п.15.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14 жовтня 1997 року акт про пошкодження вантажу не складався.

3 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування вартості вантажу, який був пошкоджений при перевезенні у розмірі вартості вантажу 2 532 грн. Листом №294 від 4 липня 2011 року відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача з посиланням на відсутність підстав для її задоволення.

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на його користь 2 000 грн. матеріальної шкоди, посилаючись на те, що відправлений ним за договором перевезення вантаж, задекларованою вартістю 2 000 грн., був пошкоджений та став непридатним для подальшої експлуатації, і відповідач відмовився відшкодувати вартість вантажу, та 1 000 грн. завданої внаслідок зазначених обставин у відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при прийнятті від позивача вантажу до перевезення співробітниками відповідача вантаж був оглянутий, пошкоджень виявлено не було, а при одержанні багажу встановлено його пошкодження, не підтверджується відповідними доказами. Так, з пояснень сторін вбачається, що вантаж здавався позивачем для перевезення запакованим, при одержанні вантажу акт про його пошкодження, як це передбачено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, не складався. Посилання позивача на те, що відповідачем було відмовлено одержувачу у складанні акту також не підтвердженні будь-якими доказами. Надану позивачем копію заявивід 2 червня 2011 року від імені одержувача вантажу ОСОБА_3., в якій останній повідомляв про пошкодження одержаного ним вантажу, не можна вважати належним доказом в справі, оскільки на заяві відсутні відомості про те, що вона була подана відповідачу, прохання про складання акту про пошкодження вантажу заява не містить.

Крім того, позивачем не було надано доказів про те, що пошкоджений вантаж - запчастина до автомобілю не придатна в подальшому до експлуатації, в зв'язку з чим не можна визнати доведеним розмір матеріальної шкоди, визначений позивачем у розмірі вартості запчастини - 2 000 грн.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року залишити

без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді