Судове рішення #7155145

                                                                 

                                                      Справа № 2-727/09  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

про задоволення позову про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості

у зв’язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні

04 грудня 2009 року                                                                        м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; при секретарі – Калініченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в попередньому розгляді справу за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

АБ «Полтава-банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Вказували, що згідно договору № 92016 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної карти від 24 жовтня 2007 року позивачем, на підставі заяви-анкети поданої відповідачем, було відкрито останньому картковий рахунок та видано кредитну карту строком на 1 рік. На кредитну карту був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3000 грн., у тому числі готівковий ліміт. При цьому було встановлено процентна ставка за користування кредитним лімітом в розмірі 2,5 % щомісячно із суми заборгованості та подвійної процентної ставки за користування несанкціонованим овердрафтом. Крім того п. 1.5 договору передбачено мінімальне обов’язкове погашення в розмірі 7% від заборгованості на кінець попереднього місяця.

В порушення умов кредитного договору відповідач не сплачує суму кредиту та відсотків за користування ним відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту, чим порушує п. 3.4.  договору № 92016 від 24 жовтня 2007 року.

Керуючись вимогами чинного законодавства 07 вересня 2009 року за вихідним № 984 відповідачу була надіслана вимога про усунення порушень зобов’язань по кредитному договору. На даний час вимога по погашенню кредиту не виконана.

Станом на 12 листопада 2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем згідно кредитного договору № 92016 від 24 жовтня 2007 року з врахуванням відсотків за користування та пені, складає 3901 грн. 16 коп.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з’явився, але подав письмову заяву з проханням справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але подав письмову заяву з проханням справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення.  

Виходячи з викладеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов АБ «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості підлягає до задоволення в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення передбачені для договорів позики.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Обов’язок боржника сплачувати проценти, передбачено ст. 536 ЦК України.

Судом встановлено, що між сторонами мається зобов’язання, яке виникло 1з договору № 92016 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної карти від 24 жовтня 2007 року.  Згідно даного договору позивач відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та видав кредитну карту строком на 1 рік. На кредитну карту був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3000 грн., у тому числі готівковий ліміт, із встановленням процентної ставки за користування кредитним лімітом в розмірі 2,5 % щомісячно із суми заборгованості і подвійної процентної ставки за користування несанкціонованим овердрафтом та мінімального обов’язкового погашення в розмірі 7% від заборгованості на кінець попереднього місяця.

Перевіркою законності зазначеного кредитного договору укладеного між сторонами встановлено, що він укладений з додержанням вимог чинного законодавства, а тому є законним та може бути підставою для виникнення зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язані встановлений (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно п. п. 3.4 кредитного договору відповідач повинен погашення кредиту, сплату процентів та комісій проводити не пізніше останнього робочого банківського дня місяця наступного за розрахунковим.

 

Відповідно до ст. ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов’язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

 Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов’язання з його вини, так як   останній погашення кредиту та сплату інших платежів не здійснює. Позивач відповідно до кредитного договору та закону правомірно звернувся до суду з вимогою погашення кредиту, сплати процентів та пені.

Зважаючи на наявність вини відповідача в порушенні зобов’язання, правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України підлягають виконанню в частині, що передбачена договором та законом. Вимоги позивача: про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором, який включає суму не погашеного кредиту та проценти підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 59, 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 546-552, 610-611, 614, 624-625, 651, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошові кошти в сумі 3901 грн. 16 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Договір № 92016 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної карти від АБ «Полтава-банк» від 24 жовтня 2007 року укладений між сторонами вважати розірваним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Г о л о в у ю ч и й:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація