Справа №2-11306/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року Московський районний суд у складі: головуючого судді – Єлізарова І.Є., при секретарі –Бузиннік Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання за ними права власності на самовільно прибудовані приміщення .
В обґрунтування позовних вимог позивачі пояснили, що їм на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло. Вказана квартира належить позивачам по ? частині за кожним, згідно договору про визначення часток у спільній сумісній власності від 18.08.2006 року.
Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,8 кв. м. та складається з двох кімнат житловою площею 27,8 кв.м, у тому числі одна кімната 17,2 кв. м., друга кімната 10,6 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., вбиральні площею 1,0 кв.м, ванної кімнати площею 1,9 кв. м ., коридору площею 6,7 кв.м., вбудованої шафи 2,0 кв.м.
Для поліпшення своїх житлових умов позивачами було побудовані прибудови , які являються продовженням квартири АДРЕСА_1 площею 6.8 кв.м. та 36.2 кв.м.
Будівництво прибудови виконано згідно з вимогами будівельних норм та правил всі конструкції знаходяться в задовільному у стані, відповідають всім вимогам та придатні до експлуатації .
У звязку з тим, що позивачами не були отримані відповідні дозволи, позивачі звернулись до суду з позовом та просять визнати за ними право власності на прибудови до квартири .
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що не було дотримано вимог чинного законодавства реконструкції. Визнання права власності можливо після отримання дозволу на збереження відповідно до Порядку вирішення питання пов’язаних з самочинним будівництвом.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази прийшов до наступного.
Судом встановлено , що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на права спільної сумісної власності згідно копії свідоцтва про право власності на житло виданого 02.10.2002 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду за р. .№ 5-02-226969.
Згідно копії договору про визначення часток у спільній сумісній власності посвідченого 18.08.2006 року ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори , реєстровий номер 6-1568 встановлюється , що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах , тобто по1/2 частині квартири кожному.
Позивачами було проведено реконструкцію квартири та побудовано приміщення 6,8 кв.м, та 36,2 кв.м ,які являються продовженням квартири АДРЕСА_1
Будівництво прибудови проводилось за особисті кошти позивачів, із дотриманням пожежних та санітарних правил, однак без отримання відповідних дозволів.
Відповідно до технічного висновку, виготовленого ВАТ «Трест Жилстрой-1 » про стан основних будівельних конструкцій прибудови до квартири та можливості експлуатації за адресою: АДРЕСА_3 основні будівельні конструкції знаходяться в задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації.
При будівництві не було допущено порушень будівельних, архітектурних норм та правил, а також встановлених вимог, врезультаті самочинного будівництва житлового приміщення було створено новий об’єкт
Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена ( створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Користування прибудинковою територією згідно з п. 5 ст. 10 Закону України від 19.06.1992 р. "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України , якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками будинку.
Відповідно до частини першої ст.. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Згідно з частиною п’ятої статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У даному випадки прав третіх осіб позивач не порушує, бо самочинна перебудова нею здійснена в межах квартири, яка належить позивачці на праві власності. Згідно зі ст.. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю
Згідно зі ст.. 317 Цивільного Кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, окрім того, згідно зі ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. п. 5 ст. 319 ЦК України встановлене єдине обмеження щодо здійснення права власності - коли власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати ситуацію та природні якості землі.
Згідно з ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.9,11.57,214,215 ЦПК України, ст. 16,317,319,376,392 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно: приміщення площею 6,8 кв. м, приміщення площею 36,2 кв. м квартири АДРЕСА_4.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Єлізаров І.Є.