Справа № 22-Ц-817/2007 р.                    Головуючий 1 інстанції Шмадченко C.I.

Категорія: поновлення порушеного                  Доповідач Борова С.А.

права власника

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого- судді           Борової С.А.

суддів                                  Пшенічної Л.В., Даниленко В.М.

при секретарі                     Гребенщиковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю,-

встановила:

У березні 2005 року до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з зазначеним вище позовом та просив зобов*язати відповідачку перенести надвірні забудови на відстань не менше 1 м. від межі, а дерева не менше 3 м.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що він є власником 56/100 часток будинку у АДРЕСА_1 та межує з відповідачкою, якій належить будинок за НОМЕР_1. В порушення ДБН ОСОБА_2 на відстані 40 см. від межі збудувала сараї, перебудувала будинок і він знаходиться на відстані 90 см. від межі, а також на відстані Ім. 50 см. від межі посадила дерева, чим порушила його право користування своєю власністю, оскільки його земельна ділянка, у тому числі і жилий будинок знаходяться у тіні, так як не попадає світло.

Порушивши його права, відповідачка спричинила моральну шкоду, яку він оцінює у 3000 грн, так як він постійно нервує, порушився його звичний ритм життя.

Також просить стягнути судові витрати: по проведенню експертизи 444 грн. 90 коп., судовий збір 8 грн. 50 коп.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка проти позову заперечувала з тих підстав, що позивач не бажає підтримувати добросусідські відношення. Понад забором вздовж межі ОСОБА_1 посадив виноград, який і затіняє його земельну ділянку. Також надвірні споруди позивача - сараї знаходяться на такій же відстані від межі, що і її. Будинок нею перебудований з дозволу райвиконкому, дерева не можуть давати тінь, так як малі.

Рішенням суду від 08 грудня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та направити справу на новий розгляд. В обгрунтування своїх доводів посилається на те, що суд не взяв до уваги висновок експерта, який підтверджує порушення відповідачкою положень ДБН, а щодо винограду, то він не дає тінь, оскільки ОСОБА_2 його постійно зрізає, а її будівлі та дерева мають висоту більшу за висоту винограда.

Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з*явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає  задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини по справі, правовідношення, які виникли між сторонами та закон їх регулюючий та виходив з того, що позивач не надав доказів порушення його прав власника неправомірними діями відповідачки , пов*язаних з порушенням норм ДБН при забудові надвірних споруд та посадженні дерев.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є власником 56/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, власницею будинка НОМЕР_1 є ОСОБА_2 їх земельні ділянки межують між собою.ОСОБА_2 з дозволу РВК Київського району м. Харкова на своїй земельній ділянці перебудувала свій житловий будинок та відстань від будинку до межі становить 0,95 м. Також на своїй земельній ділянці позивачка побудувала сарай літ "И", кухню літ "З" на відстані 0, 40 м. від межі, за що була притягнута до адміністративної відповідальності, а також на відстані 1,5 м від межі посаджені два дерева.

Зазначені будівлі та дерева розташовані позивачкою з порушенням норм ДБН 79-92.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що позивач не надав доказів, що порушенням норм ДБН позивачка порушила його права власника.

Судом вірно враховані також і ті обставини, що кухня та сарай відповідачки знаходяться на рівні надвірних споруд позивача, які також розташовані на відстані 0, 5 м. від межі. Вздовж всієї огорожі по межі позивачем посаджений виноград.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки судом не встановлено порушення прав ОСОБА_1, суд правомірно відмовив у відшкодуванні моральної шкоди та судових витрат. Рішення суду відповідає вимогам ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 89 ЦПК України.

Згідно за  ст.  60 ЦПК України кожна  сторона зобов*язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України, згідно з якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , ст. 213 ЦПК України яка вказує на те, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив спір згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права які привели або могли привести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст. 301, 303, 304, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2006 року залишити без зміни.Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному

3

порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня   її проголошення